В той час, коли опозиція об’єднується в рамках комітету опору диктатурі для боротьби з режимом ПР, прихильники Ющенка займають свій останній бастіон на форумах, де будь-яку критику на адресу Ющенка пов’язують з людьми, для яких спеціально придумані прізвиська: «юльчата», «юлькі»,  «бздюлькі», "заюлькі", «юлеботи», «юлькануті» і т.п., щедро наділяючи їх різноманітними діагнозами.
Але при цьому їм навіть в голову не приходить, що критикувати Ющенка можуть не лише палкі  прихильники Тимошенко. Можливо тому, що вдячний Янукович ніколи не критикує і не згадує Ющенка.
            Я далека від того, аби робити з когось кумира. Але це зараз. Раніше я була без тями захоплена справжнім лідером нації Віктором Ющенком. Його рейтинг довіри ще у 2001 році заслужено був найвищим в країні: http://www.pravda.com.ua/news/2001/10/27/2984756/  (Зараз його прихильники рейтинги (з точністю до навпаки) називають проплаченими).  А тоді він казав, що вірить у мудрість народу, який здатний зробити правильний вибір. Саме завдяки довірі народу він став президентом. А сьогодні він зі жменькою своїх прихильників сліпо вірить в те, що це ніби не він, а саме народ не виправдав сподівань на краще майбутнє. А причина насправді банальна, - Ющенка приватизували ті, кому він обіцяв тюрми. Для хлопців-олігархів, які  за його ж словами «за одну ніч прихватизували «Криворіжсталь» і тим самим вкрали гроші, що могли виплатитись пенсіонерам,  і за його запевненнями мали за це відповідати перед законом, він став особистим шофером напрокат і любим друзьом:
http://world.pravda.com.ua/rus/news/2008/04/18/4438160/
http://tsn.ua/ukrayina/yushchenko-hvalit-ahmetova.html
http://www.rudenko.kiev.ua/interview/pin180707
http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2008/08/13/4447427/
Для тих, хто, за його запевненнями, мав поділитися з бідними (мав на увазі себе?), він став лобістом їхнього приватного  бізнесу:
http://vovremya.info/art/1233223058.html
http://www.pravda.com.ua/articles/2010/12/2/5637319/
http://www.nr2.ru/crimea/236809.html
http://www.obozrevatel.com/news/2009/3/9/290324.htm
І т.д. і т.п.  Може  ті руки і не крали. Вони лиш приймали подарунки від тих, кому служили. А це – різні речі. Такий собі бартер. Лиш головним взаємним подарунком Ющенка стала Україна. І це прикро.
         Мені Ющенко зразка 2001-2005 рр. як політик імпонував настільки, що я і близько не  могла поставити Тимошенко поруч з ним. Але він всіма своїми діями чи бездіяльністю зумів вбити в мені віру не лише в нього, але й в будь-кого!  Він зробив те, що свого часу не змогли зробити регіонали: він знищив віру в себе, віру в будь-кого, знищив свій рейтинг і рейтинг партії  НУ, зрештою і імідж України на міжнародній арені. Тому тепер не дивно, що сюди гармонійно вписуються і ганебна т.з. "заява трьох", і "меморандум", і "універсал єдності". Не уявляючи собі будь-якої здорової цивілізованої політичної конкуренції, Віктор Андрійович свою особисту війну з Тимошенко зробив предметом великої політики. Втративши довіру народу, він вже не міг претендувати на посаду президента. Зрозумівши, що шансів у нього немає, він став «противсіхом».
Але його «противсіхування» якесь однобоке – лише протитимошенківське. В його критичних інтерв’ю рідко фігурує політика ПР і особливо особа Януковича (це у них взаємно), чи інших партій і їх лідерів. Натомість, майже  у кожному інтерв’ю головного українського противсіха фігурує «вона».
І цей синдром передається форумним противсіхам, для яких нібито «всі однакові» (звичайно крім Ющенка). "Всі однакові" - це також певна технологія під маркою "в сортах лайна не розбираюсь", але виходить, що Тимошенко – «найоднаковіша». Виходить, що  «або Ющенко, або ніхто», чи в крайньому випадку "будь-хто, лиш не Тимошенко". Поряд з такими противсіхами, які у якості виправдання виставляють нібито свої т.з. "принципи",  будь-які юльчата – просто відпочивають, а стосовно діагнозів – то це ще питання, - кому вони більше пасують.  Таке враження, ніби люди на майдані від переохолодження впали в літаргічний сон і вчора прокинулись. Їм  сліпо віриться, ніби причина ющенківського падіння – не його власні дії, а дії Тимошенко або дурість народу :
2001 рік:            http://www.pravda.com.ua/news/2001/10/27/2984756/
2008 рік:            http://ua.for-ua.com/ukraine/2008/06/12/134729.html
2009 рік:            http://news.mail.ru/politics/2620578/
2011 рік:            http://www.obozrevatel.com/politics/rejting-yuschenko-upal-do-urovnya-vitrenko.htm
Динаміка рейтингу:   http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=89
І після такої ганебної заслуженої втрати довір'я цей  противсіх  чоловікові, який назвав його паскудою, каже, ніби того чоловіка проклинуть діти.(Див.) Взагалі-то клясти - гріх, але нехай краще той противсіх займеться підрахунком тих, хто прокляв його. Цьому бухгалтеру життя не вистачить рахувати. Здобуту голодуваннями журналістів і майданним людом свободу (поки що) слова він на кожному кроці приписує собі особисто, забуваючи, що лідером він був лише постільки, поскільки уособлював (до певного часу) у собі сподівання народу, який і зробив революцію і зрештою той майдан, котрий Ющенко і зрадив услід за морозами-кінахами.
То як після цього всього його сліпі фанати ще можуть возвеличувати і відбілювати того "месію", звинувачуючи інших у культі "багіні"? Звичайно, що і там перегини є, але таким противсіхам можливо більше підходять прізвиська, якими вони наділяють інших – «боти», «зомбі», «ультра» і т.п., бо цією термінологією нмд можуть користуватися хіба справжні противсіхи, а не ющенківці, що не хочуть знімати оранжеві окуляри, які Європа вже зняла давно:
http://www.fraza.ua/analitics/28.05.08/51450.html
Такі умовні противсіхи  все протиющінківське  вважають проплаченим. Вони не задумуються над тим, що Ющенко впав в очах не лише  БЮТівців, але й в очах 11 опозиційних партій:
http://zik.ua/ua/news/2011/08/19/304550 ,
та й зрештою, більшості політиків і більшості народу:
http://kolomyya.org/se/sites/ko/38737/
http://www.obozrevatel.com/politics/rejting-yuschenko-upal-do-urovnya-vitrenko.htm
http://ura-inform.com/uk/politics/2011/08/19/opposition
http://www.unian.net/ukr/news/news-451047.html
http://www.pravda.com.ua/news/2011/08/21/6516407/
http://ua.politics.comments.ua/2011/06/14/153086/u-nru-vpevneni-shcho-yushchenko.html,
зокрема, лідера фракції НУ-НС:
http://gazeta.ua/articles/politics/_yuschenko-skoro-hovatimetsya-za-parkanami-svojih-budinkiv-martinenko/396460
http://tsn.ua/ukrayina/nu-ns-yuschenko-maye-vidpovidati-bezposeredno-za-gazovi-kontrakti.html
І навіть в очах своїх однопартійців:
http://www.unian.net/rus/news/news-458571.html
 
Ось схема тієї газової проблеми, за яку сьогодні відповідає Тимошенко:
http://blog.i.ua/community/3252/772065/
Але вдячний режим ПР не чіпатиме Ющенка:
http://postup.brama.com/usual.php?what=71453
Бо він своїми діями вніс певну лепту в перемогу Януковича. І не лише знищенням свою поведінкою (до речі, на мій превеликий жаль) самого себе, як політичного конкурента. Ця лепта – не лише голоси противсіхів  «проти всіх», але й тих протитвсіхів, які після голосування за нього у першому турі, взагалі не взяли участі в голосуванні другого туру, забезпечивши цим невеличкий розрив для перемоги режиму Януковича. Розрив в середньому був 3%, а противсіхів  було 4%.  Звичайно, буде помилкою записувати усіх противсхів до тих, які у першому турі голосували за Ющенка. Були й справжні противсіхи, які і в першому турі голосували проти всіх. Голосувати у другому турі "проти всіх" також закликав Тигіпко. Але зростання числа противсіхів у другому турі порівняно з першим становить біля 2% (як і зростання таких порівняно з виборами 2004р.) З іншого боку неможливо визначити точну кількість тих противсіхів, які у другому турі не голосували лише з причин противсіхної пропаганди і могли заради "проти Януковича" вибрати на їхню думку "менше зло", але цього не зробили.  Як і неможливо визначити точну кількість тих, які піддалися  впливу нещадної критики Тимошенко з боку Ющенка (в купі з ПР) при фактичній відсутності подібної гостроти  критики на адресу Януковича, і змінили свої пріорітети на користь ВФЯ.  Адже на  вістрі критики головного противсіха  був не Янукович, а «вона» - Юлія Тимошенко. І власне таку тактику від нього перейняли його палкі прихильники, зокрема ті, яких, на противагу юльчатам, можна назвати форумними ющенятами. І саме з цих причин режим Януковича повинен з вдячністю оцінити роль саме ющенківських противсіхів і їхній посильний внесок у його перемогу, бо важливий не лише рівень їхнього впливу на результат, але й напрям цього впливу, адже точного результату наперед ніхто не міг знати, а от напрям подібного впливу (на перемогу Януковича ) за умов незначного рейтингового розриву був цілком передбачуваний.
Я не сприймаю оди на кшталт цієї:
http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/a/f/afdd7-virsh0001.jpg   Дуже гарно написано, але це вже  на мою думку культовий перегин з боку колишнього переконаного комуніста Павличка, який навчився подібного віршування ще у свій час на культовому образі Лєніна і критиці націоналізму.
Але й задуматись є над чим. Для прикладу:
- Чому весь світ (крім ПР і ПРотивсіхів) цей суд розцінив як ганебне політичне судилище?  Вираз "весь" може є  перебільшеним, але окрім декотрих  стриманих нейтральних коментів і відсутності жодного коменту на користь  кримінального характеру суду, УСІ решта країни (Генсек ООН, Рада Європи, ПАРЕ, Президент Європарламенту, Президент ОБСЄ, США, Канада, Швеція, Британія, Росія, Німеччина, Франція, Італія, Словенія, Угорщина, Чехія, Польща , Австралія та ін.) виразили своє велике занепокоєння з приводу цього. Невже усі вони (разом з 11-ма українськими опозиційними партіями) куплені чи юлькануті? Чи може до цієї критики приліпити маразм регіоналки Єлєни Бондаренко про зацікавленість Європи у газі, неначе їхня подібна позиція якось впливає (це ж треба до такого додуматись) на ціну чи умови газових поставок, не кажучи про абсурдність такого пояснення у контексті не лише самої Росії, але й приміром США, Канади, Швеції чи Австралії, що не купують в Росії газ, але засудили режим Януковича. Чи може Бондаренко чекає реакції Гондурасу?
      Я не ідеалізую Тимошенко, але, тішитись сьогодні з того, що режим ПР  позбувається  в особі ЮВТ конкурента і прокладає собі дорогу для тривалого панування, оправдано  хіба в тому випадку, коли замість Тимошенко  є опозиційний лідер з високим рейтингом народної довіри, бо в інакшому випадку така радість противсіхів – ганьба!
Моє ІМХО - не агітація. Я не хочу ототожнювати усіх противсіхів, але  переконана, що "жителі Донбасу" обов’язково повинні  поділится  лаврами слави з тими противсіхами, на чолі яких стоїть лідер, що  увійшов в історію, як політик, який талановито просрав все.
 
  Фото