З легкої руки шеф-кухаря Ахметова до столу українського споживача увійшло блюдо під назвою «Покращення».  А що, начебто відповідає попиту населення, та й шеф-кухар спец ще той.
 
Спочатку, звісно, треба було провести підготовчу рекламну кампанію для населення: усе оце возвеличення Сталіна, визнання його великих заслуг перед радянським народом. І промисловість він підняв, і величезну перемогу у Другій Світовій очолив. Саме під його чутливим керівництвом країна жебраків і обірванців стала могутньою освіченою державою. А кати та вбивці – то таке, де їх не було. Он на КуКлуксКлан подивіться.  Ну може Сталін трохи перебрав там с катуванням. Тож ми, радянський народ,  завжди вчимося на помилках -  обиратимемо такого царя-правителя.. ну якогось не такого жорстокого. Бо ж самі ми не здатні ані  контролювати, ані захищатись.
 
Тому на фоні Сталіна Янукович – це саме те, що треба. Міцний характер, родом із народу, в катуваннях помічений не був, та й судимості того .. погашені. Сильна рука, пацан сказав – пацан зробив.  Не те, що тюхтій Ющенко або балаболка Тимошенко.  Цей то гарантовано покращить нам життя.
 
В ім’я визволення пригноблених мешканців України – Януковича на царствіє!
 
Ото вже другий рік ми колупаємося в рясному та липкому соусі «реформ», «досягнень», «діалогів з народом»;  із ентузіазмом внюхуємось у запах різноманітних спецій: «Юлька-воровка», «маргінальні  Юлеботи», «факти розтрат Помаранчевої команди», «один в полі не воїн , тому народ нічого не може зробити», «все вирішується у владних кабінетах, тому демонстрації безсенсовні»..
 
І ніяк не збагнемо суті цього блюда. А відкинувши соус і спеції, ми б побачили отаке диво:
 
1. Політичні інституції втратили своє первинне значення та виконують функцію сугубо декоративну.  Суд, Верховна Рада, Кабінет міністрів, прокуратура, опозиція, телебачення – всі виконують волю однієї людини, і ця людина – не народ.
2. На будь якому рівні державності чиновник має необмежену владу над ввіреним йому об’єктом, будь то область, місто, суд, міліцейська дільниця, чи заповідник.
3. По незгодних катається репресивна машина. Купуються додаткові  автозаки, підтягуються броньовані водомети для демонстрантів.
4. Право існує для захисту тих, хто наближений до диктатора. Усі інші тільки цим правом покарані.
5. Людина існує для держави, а не навпаки.  Цінність кожного з нас мізерна, зате Гарант та його свита "належно нагороджені"  палацами, VIP авто, вертольотними майданчиками та "заслуженим місцем" в телевізорі та на бігбордах. А ті, нецінні, все це фінансують.
 
(5 факторів на  основі книги  Джин Шарп, "Від диктатури до демокартії")
 

Звісно, автократичні прототипи цього дання існували і до Януковича. Але в чутливих шулерських  руках воно перетворюється на справжнісіньку першосортну диктатуру, навіть не питаючи нас, чи будемо ми це їсти, чи ні. Адже віртуозна професійна команда впевнена,  ба,  посилено нам  втовкмачує, що український народ – це мільйони одиниць.
 
Щось мені це блюдо не смакує. А вам?