Прибалтійські республіки після розпаду «союзу» вважались одним з найвдаліших прикладів процесу «розлучення» й подальшого розвитку та євроінтеграції. Незважаючи на те що в тій же Латвії  за даними перепису 1989 року,  частка корінного населення латишів становила лише 52%.
 
Зважаючи на такий дисбаланс, в Латвії було прийнято рішення про надання громадянства лише тим постійним мешканцям, які мали його до окупації Радянським Союзом у 1940 році, та відповідно їхнім нащадкам. Всі інші при бажанні отримати громадянство мали пройти процедуру його набуття … оволодіти державною мовою, знаннями з історії та культури Латвії. Залишаючись не громадянином, втрачаються права брати участь в загальнодержавних і в місцевих виборах, служити у війську, інших силових структурах, судовій системі, на державній службі тощо. Крім того обмежуються права на придбання нерухомості, володіння зброєю, навчання в окремих вузах, безвізовому виїзді до низки країн, що по 79 позиціям відрізняє їх від громадян Латвії.
 
Однак на дострокових виборах до Сейму, які щойно відбулися у Латвії, перше місце опанував блок партій «Центр злагоди», який позиціонує себе лівоцентристською політичною силою, зорієнтованою на підтримку російськомовного населення країни За даними, оприлюдненими агенцією Reuters, за нього проголосували 32% виборців, перемігши на більшості (578 із 1027) виборчих дільниць.
 
Ці події абсолютно корелюються з російською політикою та затвердженою в 2008 році зовнішньополітичною доктриною РФ. А саме – експансія щодо пострадянських країн, як сфери особливих інтересів, шляхом використання російських меншин та інших російськомовних мешканців. Таким чином на прикладі Латвії перед нами знову постають шляхи реалізацій імперських марень російського керівництва … «по собіранію земель - русссских» з використанням пресловутої 5 колони.
 
В цьому сенсі не варто забувати що в Україні зареєстровано близько 125 проросійських організацій, які дуже хочуть «їсти», й з нетерпінням чекають фінансування з Росії. Яскравим прикладом цього був з’їзд організацій «россійскіх соотечественніков», що відбувся у грудні 2010 року в Києві та скінчився скандалом. Оскільки у режимі секретності відбулись перевибори її очільника, регіонала Вадима Колесніченко, що було абсолютно небезпідставно розцінено учасниками, як взяття російських фінансових потоків на «російськість» під контроль ПР.
 
Однак бажання Росії з її імперським прагненнями фінансувати 5 колону в Україні не викликає особливих здивувань, хіба що СБ України все ж таки мала б опікуватись безпекою території своєї власної держави, оскільки ту ж базу ВМФ РФ в Севастополі, у здоровому глузді навряд хто буде розглядати як підрозділ по управлінню купою іржавого брухту, а от як плацдарм  ФСБ, з широко відкритими «воротами» в кордоні України, то тут і до ворожки не ходи. Але про що мова, коли СБУ очолює особа яка за висновками аналітиків у СМІ … є креатурою Москви.
 
Але найсумніше, що при нинішній «владі», значна частина проросійської діяльності в Україні, утримується з бюджету самої України. Відтак за наші з вами кошти. Схема напрочуд проста, місцева рада, прийнявши регіональну чи місцеву програму розвитку … «російської мови та інших національних мов» на відповідній території, виділяє кошти на її реалізацію з обласного чи міського бюджету.
 
Наприклад, таким чином «на Луганщині реалізується Регіональна цільова програма розвитку і функціонування української та російської мов у Луганській області на 2011–2014 роки, ухвалена 30 грудня 2010-го. Загалом на її втілення в життя буде передбачено 1,9 млн грн. Назва не повинна вводити в оману – гроші виділяються виключно на підтримку російської мови, а нечисленні україномовні школи закриваються.»
 
Однак, в цьому сенсі є дуже показовим ляпас букетом квітів відвертому українофобу, навіть дико казати, Міністру освіти України … Табачнику, який він отримав від студентки Києво-Могилянської Академії.
 
Бо це ті маленькі струмки з яких починається повноводна ріка, і не все так погано в нашій «хаті», бо починає прокидатись, як би комусь дуже не хотілось, наша аполітична молодь, є рух в середовищі афганців з чорнобильцями, та мо й підприємці не сплять з пенсіонерами й просто не байдужими до свого майбутнього громадянами!
 
Все тільки починається …