В день міста центральні вулиці Дніпропетровська кишіли міліцією, а городяни потерпали від перекриття нового мосту через Дніпро. З огляду на кількість правоохоронців, можна було подумати, що в обласному центрі сталася якась назвичайна ситуація, на зразок теракту чи якоїсь великої техногенної аварії.
 
Також був перекритий і недоступний навіть для пішого ходу новий міст через Дніпро, що створило чимало труднощів для містян, котрі хотіли дістатися з одного берега міста на інший.
 
Для цього з центру вони мусили їхати на залізничний вокзал, аби вже звідти переїжджати Дніпро старим мостом. Такий шлях коштував їм чимало часу і нервів.
 
Місцева влада веде родовівд Дніпропетровська з початку розбудови міста російською імператрицею Катериною ІІ, вперто ігноруючи козацьку складову історії. За нею Дніпропетровську не 235, а значно більше років.
 
Пращуром міста вважається козацьке поселення Новий Кодак.
 
Є всі підстави розпочинати його літочислення від 1645 року - першої писемної згадки про НОВИЙ КОДАК. Це козацьке місто знаходилося на території сучасного Дніпропетровська і було важливим воєнним, економічним та адміністративним центром Вольностей Війська Запорозького.
 
Новий Кодак був центром Кодацької паланки і вже у середині 1750-х років налічував понад п'ять тисяч мешканців. Саме на його базі  пізніше і розбудовувався "КАТеринослав".
 
Це було місто, яке виконувало багато різних функцій. Перед усім це був адміністративний центр. Обласний статус нашого міста має давнє коріння, оскільки Новий Кодак був центром Кодацької паланки Вольностей Війська Запорозького, а паланка - це територіальне утворення в складі Вольностей, всього їх налічувалось спочатку 5, пізніше - 8. Паланки не були сталими, але Кодацька разом із Самарською - одна з найбільших, найзаселеніших, найпотужніших.
 
Новий Кодак виник природно, внаслідок розташування на перевозі через Дніпро. Тобто торговельні шляхи з правобережної України і на лівий берег, і на Дон йшли через цей Кодацький перевіз. Зрозуміло, якщо є перевіз, то він потребує для себе певної інфраструктури. І тут виникає ціла низка і заїжджих дворів, і шинків, і ремісничих майстерень.
 
З давніх часів і донині тут зберіглася найстаріша церква  міста - Миколаївська, яка постає на початку XIX століття, фактично на місці старовинної козацької церкви, збудованої ще в 1640-х роках - Церкви Святого Миколая.
 
В новому Кодаку тривалого часу розташовувався  центр так званого Христового намісництва, тобто управлінської структури, яка охоплювала всі північні паланки Вольностей Війська Запорозького і звідсіля здійснювалося керування всіма церковними справами.
 
Миколаївська церква також цікава тим, що в ній знаходилася чудотворна ікона Божої Матері. Ця ікона шанувалася козаками, починаючи з 1730-х років. Козаки вважали, що в одному з походів вони врятувалися виключно завдяки цій іконі Божої Матері.
 
Отже Новий Кодак виконував багато функцій: адміністративну, церковну, оборонну... Цікава деталь - вулиці Нового Кодака досі збереглися, тобто якщо взяти сучасну карту Дніпропетровська, то ті вулички, які знаходяться в межах колишніх укріплень фортеці Нового Кодака, йдуть саме так, як і в XVIII столітті.
 
Проте, незважаючи на грунтовні аргументи щодо правдивої дати початку історії міста, міська влада вперто святкуватиме "свою" дату заснування міста, яка є набагато молодшою і не має нічого спільного з козацькою добою.
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.