«Проти осіб, що намагатимуться відшукати в цій розповіді якісь потаємні мотиви, буде порушено судову справу; осіб, що намагатимуться видобути з цього твору якусь мораль, буде покарано засланням; а за спроби відшукати в ньому прихований зміст винуватих буде розстріляно.»
 
(Сем Клеменс)
 

 
«Застільна некваплива бесіда торкалася становища в країні, особливостей жіночого мислення, того, як готувати устриці, проблем структурної лінгвістики й цін на друковані твори.»
 
(Рекс Стаут)
 

 
< Маргіналії  –  заголовки, зазначки, примітки на полях книжки або рукопису. >
 
 
 
< Maverick  -   (амер.  мова) нетаврований норовистий молодий самець корови. >  
 

 

 
[ 237-ма пожмакана стрінка з якоїсь книжки – це, власне, й усе що залишилося: ані обкладинки, ані титульного аркуша, ані прізвища автора; тільки вгорі хтось написав зеленим атраментом: «Бодай їм морока…», що можна умовно прийняти за назву тамтої монографії … ]
 

 

 

  Глава десята.   Екзистенціальна проблематика нет-публічності…                                   237
_______________________________________________________________________________
 

 

 

 
     «…Чимало інформації можна винести, читаючи статті на сайті ДД. Причім, як в сенсі «отримати», «забрати», так і в смислі «витримати», «знайти в собі сили перебути». Підсумовуючи, можна ввесь цілісінький зміст писань лікарсько-санітарних звести до такого цікавого переліку *:
 

1. Українцем є** кожна особина, яка випадково (чи ні) наразі мешкає, харчується, парується, дзюрить і гидить на теренах України.
 

2. Все зло цього світу – від влади.
 

3. Сьогодні при владі в Україні бандити: крадії, грабіжники, ґвалтівники, вбивці, маніяки.
 

4. Надія на порятунок пов’язана лише з письменним персоналом ДД, який викриває, шмагає, запалює, очолює, закликає, веде й несе.
 

5. Ті, що ведуть і несуть, радо бачили б себе на чолі сотень тисяч простолюдинів, ба більше – мільйонів і десятків мільйонів спраглих проводу обивателів українських.
 

6. Треба зробити ще одну партію – справжню, бажано з самих дурдомівців.
 

7. Душа вимагає чогось феєричного просто зараз, негайно й щоб конче було.
 

8. Менти – суки *** (не плутати з курвами, лахудрами, шалавами й іншими непорядними міфічними істотами).
 

9. Всі джентльмени ¹ (за визначенням цих потвор) працюють як не в СБУ, то в ФСБ.
 

10. МВФ, піндоси, генні інженери, захисники озонового шару – теж ще ті гниди-кровопивці.
 

11. Путін, Янукович, Азаров, Ющенко (ще з півсотні прізвищ) – вишкребки й вилупки, від них життя нема, а без них буде всім щастя.
 

12. Тимошенко – правильне прізвище, вона не лише ні в чім не винна, а ще й повинна зробити всілякі радощі тамтим, хто її так палко кохає.
 

13. Нас мало, приєднуйтесь до нас, відтак нас стане багато. ²
 

14. Єднання (варіант:  при-єднання) – найкоротшій шлях до самореалізації (в чім би вона не проявлялась).
 

15. Весна - переможе, краса – врятує ³, кохайтеся, чорнобріві, життя починається кожної миті!!!
 

16. Добре було б кожному мати журналістське посвідчення, ще краще – вальтер ППК º із парою запасних комплектів набоїв (гранату – для розпорошення – й поготів!), а на безриб’я згодиться й довідка про неосудність із психдиспансеру.
 

 
______________________________________________
 

 

Примітки й уточнення:
 

* ) [ Уточнення ] Цей перелік не включає в себе барвисті й плямисті картинки, зокрема, й рухливі; есеї на тему «Як я провів літо»; віртуозну й не дуже лайку при з’ясуванні особистих стосунків; сповнені дикого первісного шалу вигуки й зойки; нескінченні варіації й повтори сцени з незабутніх «Кацапів» Подерв’янського, тої, що на березі моря зі самоваром; суперечки про мистецькі стилі; тортури поетичні; агітпроп усіх мастей; «задзьобування» окремих персонажів – все це наповнювач, в’язка речовина колективного несвідомого, яку треба передавати музичними пасажами в стилі реп на порожніх діжках із-під солярки чи жалобними кацапськими співами на мотив «Разлука ты, разлука, // Чужая сторона.// Никто нас не разлучит,// Лишь мать-сыра земля.…», але для цього потрібні балалайки й гармоні, вибачєйте, але їх не маю.
 

** ) [ Примітка ] Онтологічна проблематичність отого «є» добре висвітлена в працях німецького філософа Мартина Гайдеґґера, а також ув ІМХО персонажів, яких злі люди кличуть кацапами.
 

*** ) [ Уточнення ] Ні, це не якийсь там вигук, а цілком серйозне науково-практичне узагальнення досвіду серпневих барикадних боїв у Кийові, засноване на багатому зібраному матеріалі самовидців.
 

¹ ) [ Уточнення ] Не плутати з молодшими синами лордів і перів Англії, тут ходить про справжніх дегенератів у маринарках і краватках (а не в курточках на ваті), що підступно не використовують одноразового посуду й намагаються ввесь час заподіяти якусь пакість трудящій людині.
 

² ) [ Примітка ] Казна-що, але життєствердне й дзвінке, викликає захват, як нашатир - чихання; підходить і для маніфестацій, і для святкування уродин на природі, і для старожитніх колективних студентських походів «на баби» в недоцивілізованих місцинах і на танцмайданчиках у передмістях.
 

³ ) [ Примітка ] Езотеричні медитації як наочний прояв ір(р)аціональності, високий академічний стиль; звучить трохи загадково, але це - теж не вигук; зміст не вербалізується в притомному стані, а доступний тільки вибраним браттям у діонісійних містеріях.
 

º ) [ Примітка ] Пістоль німецького поліціянта для прихованого носіння, нетравматичний,  зате убиває на смерть, наче рейд червоний – тарганів…»
 

_________________________________________________________________________________
 

 

 

 
[ Далі на полях 237-ої сторінки ідуть наступні зазначки, зроблені простим олівцем, вочевидь  дещо в нервах, швидким непевним почерком ]
 

 

 
Зазначка   # 1
 
     Але Марді Гра («масний вівторок», карнавал у Новому Орлеані) – тільки гра.
 

 

 

 
Зазначка   # 2
 

     Все ж таке-сяке чуття гумору маю, щоб уникати оскаржень у надмірній серйозності сприйняття світу. Ось малий приклад на доказ цього. Десь навесні 1992 року змушений був уживати каву в компанії кільканадцяти депутатів Львівської обласної ради (тієї, що Першого демократичного скликання, ще чорноволівської). Хлопці (деякі з них були вже й старцями, звісно, тільки за віком) мали неабияку свідомість і воліли б виглядати патріотами, діло не по ділу згадуючи славетні ОУН та УПА. Кава виявилася заміцною, в мене урвався терпець слухати бридню й я скромно висловив щире переконання, що, коли б довелось упівським комбатантам піднятися зі совдепівських могил і поглянути впівока на оцих задоволених життям нащадків, то куль вояки пошкодували б, а просто спалили оцю потолоч живцем. За минулі сливе два десятиліття пересвідчився, яку тверду й стійку пам’ять мають налякані люди: в різний час майже кожен із присутніх на тамтім симпозіумі хоча б по разу пригадав мені ті слова. Не маю їм те за зле, бо тішуся надією: якщо справді запам’ятали, то може одненького разу по тому й стрималися від негідного вчинку, бодай ті з них, хто мав живу уяву.
 

 

 
Зазначка   # 3
 

 
     Я вже було поставив крапку, але згадав про існування людей розумних, негоже сміятися з такої можливості. Отже, припустімо, що певний добродій Ікс, незадоволений твердженнями 1, 4, 5, 6, 7,  вважає недоречним продовжувати на невизначений термін становище, описане в пункті 3, не цікавиться бздурами 13 та 14 й не стоїть на обліку в психдиспансері. Що ж адекватного може оцей Ікс зробити для Вітчизни, яке до того ж було б і доцільним, і розумним?
 

     Ясна річ, Ікс десь мешкає на просторі України, скоріше за все, він там і працює, має коло знайомих, приятелів, друзів, членів родини. Жодних причин бути веденим чи несеним у Кийові (чи до Кийова) Ікс не має, а тільки міг би задуматися про Організаційні засади будь-якого опору взагалі й історичні прецеденти суто українських структур та організацій опору окупантам. Ровера тут винаходити нема потреби.
 

     Коли за місцем постійного проживання Ікса хтось уже зробив перші правильні кроки, то розумний Ікс складе іспит на власну розумність, самотужки знайшовши цих людей і ставши до їхніх лав. Якщо ж розумному Іксові випаде обстати за Україну в своєму містечку першим, то його відповідальність буде стократ більшою, бо прийдеться займатися ще й добором кадрів.
 

     Чого розумний Ікс не повинен робити ні за яку ціну й зваби-принади? За жодних умов не вестися на голосні пропозиції вчиняти «опір» в карнавальних тусовках, які робитимуться і вже робляться на сайтах, форумах, у відкритій пресі, а чи навіть у смс-повідомленнях. Це ж так очевидно, пані й панове. Навіть не кажучи, що краще з розумним загубити, ніж із дурнем знайти, то все єдно залишається головна умова осмисленої дії: якщо ризикувати, то хоча б знаючи, в ім’я чого саме, де саме й як саме.
 

     Понад усе й передусім український патріот мав би затямити просту істину: найвища цінність – суверенна соборна держава української нації, навіть коли в її тілі оселився паразит чи злоякісна пухлина. Дбайливо й обережно зробити мінімально достатній надріз, витягнути й знищити гадину, вичистити рану, але не дати тій державі померти, не вбити її з буцімто найкращих намірів і побажань. Лікуючи своє рідне, не загубити й не нашкодити непоправно. Оцим український націоналіст і відрізняється від безкорінного горлодера-пройдисвіта радянського штибу. Це так, пара настанов розумному Іксові в його пошуках і подорожі
 

 

[ У цім місці чи то олівець зламався, чи то автора щось радикально відвернуло від писання текстів ]