А Ви думаєте що 90-ті минули? Помиляєтесь. Ви, навіть, не уявляєте, як Ви сильно помиляєтесь.
 
Те, що відбувається в країні можна назвати соковитим словом “бєспрєдєл”. Це - неправильне визначення того, що відбувається в країні, бо вказує на методи, а не на мету. Насправді ж, відбувається “пєрєдел” - Великий Перерозподіл Життєвого Простору. Просто нинішня влада не знає іншого способу. Вони так довго чекали цього. Пам’ятаєте Януковича: я так довго чекав, я так довго стояв у черзі... Так і хочеться продовжити: ото ж начувайтеся, “казлы”.
 
От вони й дочекалися.  І тепер відриваються по повній. Знаєте, такий собі феномен довгого очікування: коли несамовито чогось прагнеш, то потім споживаєш це несамовито, до безглуздя, за принципу “не з’їм, так хоч понадкусюю, а шо не понадкусую - заховаю”.
 
Відбувається перебудова життєвого простору нації та кожного окремого українця. Великий перерозподіл стосується не тільки і, як це не дивно, не стільки економічного простору. Відбувається перерозподіл життєвого простору в цілому, його гуманітарного, соціального,  адміністратитвного, ідеологічного, фізичного, правового, інформаційного, етичного, естетичного, світоглядного, ресурсного аспектів.
 
Не хочу ображати читача доказами перерозподілу - прикладів достатньо: правове переслідування, адмінреформа, конституційне гвалтування, обмеження у правах, все частіші випадки надмірного застосування засобів фізичного впливу тощо. Тут, як-то кажуть, не потрібно переконувати - все очевидно. Але на цьому очевидному по-дурному виглядають олійники, колесніченкі, чечетови, богословькі (якщо галька лежала з крокодилом - я її за людину не вважаю), ток-шоу, відверто безглузда брехня посадовців. Навіщо? Коли все можна розрулити по-нашому, “по-бразильски”.
 
За цими ховається звичайний собі бізнес-проект під назвою “Уркаїна”. І треба лишень дві букви місцями поміняти. Ідею проекту, як це не дивно, сформулювати комуністи. ПР тільки взяла її на озброєння, перекрутивши на власний лад. Недарма ж коміністи при всіх владах були у владі. Ось їх ідея:
 
Вставай, проклятьем заклеймённый,
Весь мир голодных и рабов!
Кипит наш разум возмущенный
И в смертный бой вести готов.
Весь мир насилья мы разрушим
До основанья, а затем -
Мы наш, мы новый мир построим:
Кто был ничем, тот станет всем!
 

Ким є бандити в нашому світі? Правильно - проклятими виродками - людьми не нашого роду, навіть, не нашого світу. Тільки людина - не Господь, і замість проклять використовує інший засіб - зона. А в зоні люди на положенні рабів. Вічно голодних. Не стільки фізично, скільки психічно і душевно. Звісно, це викликає в них “справедливі” гнів та обурення. І проти цього - нашого - світу вони готові битися до смерті.
 
Вони руйнують наш світ. Вщент. А на уламках нашого світу будують свій новий - не кращий, але геть інший - світ. Вони - просто іносвітяни, ми - просто нашосвітяни. І ці світи - наш та інший - неможливо поєднати. Неможливо за визначенням.
 
І тепер вони мають шанс стати ВСІМ. ВСІМ не фігурально, а фактично, не в переносному смислі, а у прямому. Вони цей шанс реалізують. Як уміють - жорстко, нахабно, енергійно.
 
Але ж якщо вони стануть ВСІМ, то вгадайте з трьох раз ким станемо ми? Правильно - НІЧИМ.
 
Тільки я в цьому питанні погоджуюся з Буратино: “Я же этому НЕКТО яблоко не отдам - хоть он дерись”. От і я не віддам свого світу просто так.