У мене є фрагменти відеозапису мітингу, але я не думаю, що вас цікавлять полум’яні промови наших, прости господи, очільників. То ж відео-конспект починається шикуванням в колону.
Ви бачите, що люди налаштовані на мирну ходу. В першому ряду – дві жіночки з маленькою дівчинкою в національному строї. (22 с)
Перед колоною розгортають український державний прапор. Демонстранти скандують: «Зека – геть!», «Юлі – свободу!», «Луценку – свободу!» (2 хв)
Колона починає рухатися вперед. (51 с)
Я пірнула під полотнище прапора. Люди скандують: «Зека – геть!» (35 с)
Колона наближається до Будинку вчителя. «Банду – геть!». (26 с)
Я пройшла до першого кордону, подивится, що там нас очікує. Хлопці у формі почувалися незатишно… (40 с)
Перший заслон знесло, як зносить бурхлива весняна вода зотлілий дерев’яний місток. ( 2 хв 37 с)
Другий кордон мав міцність бетонної греблі. Та людей це не спинило, десятки рук, в тому числі жіночих, кинулися розбирати паркан з металевих щитів. Зверніть увагу – автозаків за омоном ще немає. ( 2 хв 05 с)
Банду геть! (31)
Знову битва за паркан. (1 хв 21 с ) і ( 50 с)
До місця подій підтягуються автозаки. (11 с)
Нарешті до людей починає щось доходити… Над Володимирською лунає: «Ре-во-лю-ція! Ре-во-лю-ція!» І схоже, це не було відлунням мегафону. Цей заклик вирвався спонтанно і його автором був народ.
Політики зупиняють людей. (13 с)
Здається, політики не знали, як дати вихід цій енергії і, щоб уникнути вибуху, запропонували розійтися і зібратися на Майдані через дві години. Такий крок привів до бажаного (для влади і опозиції) результату: на Майдан із тисяч і тисяч прийшли лише кілька сотень. (53 с)
Я вже писала, що міліцейський кордон на бульварі Шевченка зупинив нашу трійцю і почав вимагати згорнути державний прапор. Я не очікувала такого нахабства, то ж свою зброю (відеокамеру) дістала з невеличким запізненням. Відтак в кадрі лише шкодливі обличчя служивого люду, та наші наші обурені голоси. (19 с)
Наступні кадри коментарів не потребують.
Банду геть! (24 с)
Юлі – волю! (25 с)
Зека на нари! (47 с)
Свободу політв’язням! (22 с)
Раптом крізь святковий гурт посунули чужі. Чому пишу «чужі»? Бо ті хлопці у формі, що стояли групками поміж людей, не викликали страху. Вони не розповсюджували флюїди агресії. У мене є записи, на яких хлопці регочуть разом з мітингувальниками, про щось весело розмовляють. Я не хочу розміщувати їх в неті, щоби не зашкодити їм. Бо то були свої люди. А ця сіро-чорна маса зі згорнутими масками на маківках викликала у народу легкий шок. Прислухайтеся, якими словами народ зустрічає цих «защітнічкав». (30 с)
Над Майданом залунало «Спасибо жителям Донбаса…» Бачили б ви, якою радістю щирої вдячності засяяли обличчя людей. Причому, навіть, наші омонівці слухали цей добірний панегірик з неприхованим задоволенням. Я не розміщую це відео, щоб не підвести людей під монастир.
