1. "Влада перелякана!", "Влада боїться опозиції!", нарешті "Влада боїться народу!" - ве це є, можливо і патріотичні, але неадекватні (як на мене, перепрошую) оцінки конфігурації минулого свята. Натомість, якщо трохи напружити свій маленький цинізм, то можна здогадатися, що з боку влади то є лише тактика стримування .. Оптимального стримування, тому що максимальне стримування поки що владі є протипоказаним. Навіщо владі потрібно стримувати активність опозиції-активу, можна ж не пояснювати? А я продовжую притримуватись такої думки: Чим адекватнішим буде товариство ДД, тим притомнішими будуть його слова і дії. Тим більше оптимізм буде набувати ознак "виправданого оптимізму". Тим легше будуть сприйматися поразки, які завжди є лише етапами довгого шляху ..
 
2. "Об'єднана опозиція" є безладом. Хтось слушно зауважив, що натомість має бути "приєднана опозиція". Тобто, в опозиції має бути партія-лідер і її сателіти. Саме такою має бути конфігурація для здолання сильного вворога. Отже, і партія-лідер, і партії-сателіти мають кожна усвідомити свою роль і добросовісно її виконувати ..
 
3. Зрозуміло, що лідери міні- і мікропартій не бачать себе поза майбутнім парламентом. Тому, усвідомивши остаточно, що лояльність до Януковича нічого їм не гарантує, вони подалися у революціонери. І навіть готові (не всі, звичайно) увійти в одну партію, якщо партія-лідер промуркотить кожному з них що-небудь прохідне. Я все це кажу не для того, щоб розвінчувати їхні наміри, а для того, щоб не мати великих ілюзій щодо їхніх намірів .. Більше того, я вважаю, що все складається дуже добре. Адже є всього один лідер національного масштабу  .. Решта лідерів не перевищує  партійного масштабу .. Вони є передбачуваними і зрозумілими .. Лишається не обіцяти їм 50/50, а написати кожному його дійсну ціну і сказати "не підходить - бувай здоров".
 
4. Ну, а ми, пересічні? Ми до всього цього з якого боку? А ми тут не "з боку", а ми тут є "сторона". Ми маємо свій інтерес, який у головних рисах зараз співпадає з інтересами опозиційних партій. Ми потребуємо демократії і прав людини як умов для виявлення і відстоювання своїх життєвих інтересів за будь-якої влади. Вони пропонують нам укласти договір, а ми маємо не робити їм послугу, а запросити їх до співробітництва. Вони нам потрібні, як і ми їм. І нічого особистого .. Спільна справа.