Сьогодні Україна відзначає 20-ту річницю незалежності не в простих соціально-економічних умовах. Ще два десятиліття тому, за всіма показниками, як економічними, так і соціальними вона умовно відповідала стандартам країн Золотого мільярду і мала перспективне майбутнє. Але вона не мала достатньої свободи і демократії.
 
І, що ми бачимо? Україна зусиллями  нуворишів перетворена на бананову республіку, в якій немає ні справедливості, ні ефективності виробництва. Відсталість стає не тільки природним станом, а і штучним статусом ще донедавна індустріально розвинутої радянської республіки. Ми на власні очі побачили, як відбулася деіндустріалізація високо розвиненої економіки, базованої на машинобудуванні. Деградація була домінуючим процесом всі ці роки. Не маючи свободи, ми втратили і справедливість, і ефективність. Здавалося, цивілізаційне відставання настає на віки.
 
Можна сказати , що Україна за 20 років стала країною втрачених можливостей.
 
Але надія є завжди, і  2000 року народ України піднявся за свободу проти олігархічного режиму Кучми, а 2004 року саме народ України виборов свободу. Україна стала вільною країною. Але нині ми бачимо зворотні процеси.
 
Бо свобода без справедливості і ефективності це - свобода помирати з голоду. Після двадцяти років безперервних ліберальних реформ продуктивність української економіки впала більш, ніж втричі. А несправедливість розподілу стала такою, що 151 олігарх сьогодні отримують більше, ніж усі 20 мільйонів трудівників, 14 мільйонів пенсіонерів та 1 мільйон малих підприємців України.
 
Події останніх днів - арешт Юлії Тимошенко, утримання під вартою Юрія Луценка, побиття «Беркутом» демонстрантів на Хрещатику, фальсифікація листа української інтелігенції на підтримку дій влади - свідчать, що напередодні 20-річчя проголошення Незалежності в Україні згортається демократія, що країна перетворюється на поліційну державу, що йде цілеспрямований наступ на основоположні конституційні права людей. Завтра кожного можуть кинути за грати лише за те, що він виступає проти діючого режиму.
 
Влада - замість підготовки до нового витка світової фінансової кризи, замість професійних та ефективних дій по зменшенню її впливу на життя пересічного українського громадянина - займається кримінальним переслідуванням політичних суперників, порушуючи при цьому елементарні норми  процесуального права. Така недалекоглядна політика вже у найближчий час вкрай ускладнить міжнародне становище України, зруйнує усі напрацювання часів Незалежності та погіршить життя кожного. У прагненні вибудувати жорстку вертикаль влади ігноруються демократичні права та свободи - і цей шлях веде країну до ізоляції та зубожіння.
 
Ми святкуємо Незалежність. Це - наше національне свято. Багато поколінь кращих українців протягом тисячоліття посвячували і віддали своє життя цій меті. Це свята мета і сьогодні вона - досягнута.
 
Сьогодні інші цілі. Перетворити Незалежність України із паперово-декларативної на реальну. Це станеться тільки тоді, коли не одиниці олігархів, а мільйони трудівників стануть господарями цієї країни. Коли їх зарплати і пенсії складатимуть не третину ВВП, а хоча б будуть у двічі більшими, як в розвинених країнах. Ліва націонал-патріотична ідея повинна об'єднати політично активну частину населення. Людина праці повинна бути хазяєм у своїй країні, а не рабом в олігархів.  
 
Маємо надію, що наступну 20 річницю Незалежності ми маємо святкувати як соціально справедлива, суверенна, впливова і сильна країна, яку будуть любити всі українці, яка буде рідною матір'ю всім громадянам.