"Сиджу перед вікном "в клітинку" на залізному табуреті, накритому старою газетою із заголовком "Юлю засудять, але не посадять". Табурет накрили газетою задовго до мого арешту, але я нічого не стала змінювати – нехай тут все іде своїм шляхом." (ЮВТ, "З-за грат")

Сьогодні пішов одинадцятий день, як Юлю запроторили у в"язницю…  Багато це, чи мало? Для людей, що знаходяться на волі, наче і не багато, а у арештантів час тягнеться дуже і дуже повільно…  
 
Проте життя продовжується, і багато хто вже звик, що ЮВТ знаходиться у СІЗО,  і здається не байдужими до цього залишаються лише невелика купка людей біля печерського суду і ряд опозиційних політиків.  Західні країни після масованої критики української влади з приводу політичних репресій, заспокоїлися, а президент США,  поквапився поздоровити Януковича зі святом Незалежності.
 
Відразу,   після арешту Тимошенко лунали заклики до мобілізації усіх її прибічників,  заклики до масових протестних акцій.  Причому,  кількість закликаючих  була чимала і якби ці люди самі виходили до суду, підтримка ЮВТ була б більш ефективна…
 
Один американський експерт сказав: "Якщо у вас є аргументи  того, що ваш головний політичний опонент вкрав мільйон доларів, десять мільйонів - забудьте про це. І навіть якщо зможете довести, що він вкрав сто мільйонів - потрібно сильно подумати, чи варто порушувати проти нього кримінальну справу. Оскільки усі сприйматимуть це, як політичні переслідування."  Немає сумнівів, влада (влада, бо тільки дурень вірить у самостійність ГПУ і суду),  розуміє, що  по карній справі проти Тимошенко склад злочину відсутній.  Але  вперто робить свою брудну справу,  не зважаючи на думку усіх розсудливих людей, як в Україні, так і за її межами. Це наводить на висновок, що кримінальна влада буде робити усе, щоб засудити лідера опозиціі.  
 
Дивує:  чи то байдужість, чи інертність патріотично налаштованих громадян. Про що я?  Коли, внаслідок прийняття Податкового Кодексу, виникла гостра загроза для малого і середнього бізнесу, підприємці спромоглися вивести на вулицю значну  кількість людей і отримали, хоча і не повну, проте перемогу. У них для цього було достаньо мотивації.  Але, хіба у прихильників Тимошенко не вистачає мотивації?  Куди вже більше…  
 

"…коли я побачила Бориса Тарасюка, Анатолія Гриценка, Славу Кириленка, Арсенія Яценюка, Миколу Катеринчука, всіх самооборонців, Юрія Кармазіна, представників здорового крила "Нашої України", коли дізналася, що Віталій Кличко перервав свої тренування і повернувся в Україну вести головний бій за свободу та демократію, я зрозуміла, що НАДІЯ Є…"

Тимошенко добре розуміє, що тільки об"єднання усіх опозиційних політиків, та їхніх прибічників надасть можливість повалити бандитську владу.  Тому треба відкинути усе, що роз"єднує  патріотично налаштованих політичних лідерів і громадян, що їх підтримують і зосередитися на тому, що об"єднує. А це: побудова демократичної, вільної від кримінальної влади, європейської України.
Поки що у нас є можливість щось змінити на краще. А далі...