Пригадаймо Кучму доброзичливо.
В ролі гранда нашої гарантії
Він сидів на... Ні, точніш — висиджував
Десять років яйця демократії.
 
Час пройшов — нема посади стильної…
Вже без свити, влесливо-моторної,
Згадує про відблиск бульки мильної —
Влади мить, уваги бутафорної…
 
Зникли враз усі поважні дядечки,
Не кружляють більш рої із коміків,
Лиш збирає інколи із грядочки
Полуниці (сорт «Голівки гномиків»)…
 
Що ж залишив Кучма всім «патриціям»
Та палким цінителям вареників?..
Президентства він заклав традиції —
Всяк наступник — кращий попередника.
 
«В Кучмі — наше завтра віддзеркалиться» —
Запевняли нас колись біг-бордами…
Ті, хто кращих змін не дочекалися —
Виглядали з дупи майже гордими…
 
…………………………………………….
 
Був Майдан з надії вітамінами,
Був там ЛЮБИЙ ДРУГ народу й спокою:
Так! Країна Наша буде змінена —
Й наша дупа стане менш глибокою…
 
…………………………………………….
 
Для ілюзій щастя телекашею
Всіх помпують серіально-сонною.
Та як в яву глянеш — в дупи нашої
Глибина є в дечому бездонною...
 
Жінка і коса... Між перегудами
Думаю про неї серед ночі я…
В Спокої колись усі ми будемо —
Від коси… але — не від жіночої…
 
Але все ж на зло всій «некондиції» —
Є в нас незалежність і конкретика.
І найголовніше — є традиції —
Всяк правитель — ліпший попередника...
 
* Вірш написаний в 2008 році.