Остання стаття шановного колеги Блика змусила мене взяти участь в обговоренні діючих сил в українській політиці.
 
Коли людина пише свою біографію, вона звичайно не обмежується останнім 1-2 роками, а починає з самого народження. А хтось ще й генеалогію згадує. Аналогично, коли ми аналізуємо українську політику, треба не обмежуватися суто українськими і суто сучасними подіями. Треба пам"ятати наше походження та добре розуміти сутність сусідів - як на сході, так і на заході. Тема обсяжна, але проста, панове! Треба тільки послідовно та логічно аналізувати всі звісні факти.
 
Аби викласти своє бачення стисло, я буду уникати доказ. Бо в нас дискусія БЕЗ заздалегідь загальноприйнятої  (для учасників) фактологичної бази. Тому, що саме потребується доводити, подивимось пізніше.
 
Европейська Україна з досвідом 350-річнго варварського життя під Ордою (Московським царством) ніяк не може до кінця порозуміти мотивацію тих, хто мешкає за її східним кордоном. Шукає раціональних засад, але марно, бо Схід є суто ірраціональним. І нехай нікого не оманює арабська революція, так само, як і киргизька. Видимість і сутність – різні речі. Ви сумніваєтесь? Згадайте, чи Земля рухається навколо Сонця, чи навпаки? А адже видимість безваріантно свідчить за друге.
 
Сутність Сходу – держава (цар, шах, султан..) є суб»єктом, а людина – об»єктом. Сутність Заходу – навпаки. Тобто, концентровано, тенденційно: на Сході держава – все, людина – ніщо, а на Заході – навпаки.
Захід – це країни, які є нащадками Риму. Схід – всі інші від османів (турків), ординців, персів до китайців, ацтеків, інків.
 
Є важливі антропологичні константи:
 
1) Мауглі не перевиховується в людину. Тобто, після 5-річного віку дитина втрачає здібності до навчання;
2) Західні та східні люди мають суто різні ментальні домінанти. Якщо західні чоловіки прагнуть гідного життя та добробуту, східні – домінування над іншими чоловіками.
 
Поширимо 1 константу на рівень країн (бо країна – це купа людей). Отримаємо висновок: Україна виникла та 1000 років жила на західних засадах, тому на цих засадах вона залишається й залишатиметься далі. Орда (Московське царство) зростала як суто східна держава – зулус Золотої Орди, а потім антизахідна резервація залишившихся ординців, перехрещених псевдовізантійськими попами. Тому залишається й залишатиметься як східна країна (читайте, наприклад, пана проф. Ю.Афанас»єва, який не бачить в Московії жодного шансу на виживання як в країни-безвиході, країни-суцільного деграданта, культура якого - це культура, не зумісная з розвитком).
 
Друга константа пояснює нам мотивацію східних сусідів – чому це їм потрібно не життя покращувати, а захоплювати світ. Щонайменш – домінувати над сусідами. Причому, домінуванн над азійцями не дає їм справжнього задоволення, бо вони звикли бачити себе генетично вищими, білою кісткою. Тому, задоволити їх може тільки володіння європейцями. Не власне володіння, а державне, бо вони асоціюють себе з державою, а власні статки з державними. І не шукайте тут ratio, панове європейці! Схід нам «умом нє понять»і «аршином общім нє ізмєріть». Додайте неприпустимість для ординських пацаноф демократичного прикладу України, який вона надала б для московських інтелектуалів, які здобули б в українських успіхах натхнення та ревнивий стимул: "Хахли, каторих ми так прєзіраєм, нас совєршенно очевідно обгоняют!!" Бояться прикладу України для Орди. Це марна боязнь, бо прості ординці ніякої демократії не хочуть, але гебістські пацани бояться - про всяк випадок.
 
Висновок: східна пацанва «Путін і компанія» не може не мріяти про повернення України в колоніальне володіння Московії, бо цим вони здобудуть в своїх підданих індульгенцію ЗА ВСЕ, ВСЕ, ВСЕ і будуть в них героями до кінця світу, як дехто Алєксандр Нєвскій, новгородський мерзотник та запроданець.
 
Отже, головне для Москви – нова окупація України. Важливішої задачи немає і не може бути.
Для головних акторів - московської гебні - саме Юле є виразником українського націоналізму (державності), і тому повинна бути страчена. А гроші, власність і подібна лабуда (так! в них нафтогазодоларів - півтріліони ЩОРІЧНО) не мають для них значення, це лише засіб тиску.
 
Чи могли януковичі самостійно розробити та виконати операцію повернення влади в Україні? Я впевнений, що ні. Для цього потрібна надзвичайно організована та законспірована мережа учасників. Тобто – гебня. Не дарма Хорошковський першим ділом закрив в СБУ підрозділ КОНТРрозвідки, який займався боротьбою САМЕ з гебньою! Підрозділ був створений для протидії не будь-якої розвідки, а саме російської розвідки. Розумієте, не розвідувальний, а КОНТРрозвідувальний підрозділ! Про цю ліквідацію безсоромно було надруковано в ЗМІ під соусом налагодження «дружествєнних отношеній с Россієй». Мов, бачите, Янукович не даремно став "президентом України" - першим ділом здав Україну замовникам, точніше - своїм московським хазяям.
 
Як опєрация прікритія, «спори» януковичів з московскімі пацанамі виявляються надзвичайно успішними. Мало в Україні тих хто розуміє, що це – блеф, що це боротьба нанайських хлопчиків (це ОДИН наряджений дядько зображує боротьбу ДВОХ нанайських хлопців – такий старий атракціон був колись давно).
 
Чи брикається донецька пацанва проти московської пацанви? Брикаєтья. Але це не означає, що донецькі незалежні від московських. Бацька теж брикається, але на 100% залежить від московського ТАЄМНОГО фінансування на десятки мільярдів доларів на рік. А його «спори» з московськими – суцільний театр та торгівля за кращій гонорар від гєнєраліссімуса пукіна.
Що з цього слідує?
 
1) Юля – ворог Пукіна і ні за що він не буде ставитися до неї як до бажаного керівника України, хоча обов»язково буде це зображати, аби підтримати головну гебнюцьку пропагандистську качку для України: ніби Юля є московським протеже. Схвальні натяки від Москви для неї – «поцілуй смерті». І цією легендою гебня досі успішно дурить українців;
2) Янукович – гауляйтер, «смотрящій» в Україні від гебні. Він влаштовував Москву, коли вона його садовила на місце президента України, влаштовує він Москву і зараз. Не буде влаштовувати, посадовлять Колєснікова чи ще якогось «братана»;
3) Ніякими внутріукраїнськими інтригами правління в Україні змінити НЕ можливо принципово, як Мюнхаузенові – витягти себе за волосся з калюжі. Бо керує московська пацанва. Тільки народне повстання зламає цей режим. Щоправда, повстання буде підтримане багатьма з українській політичній верхівки. І, можливо, навіть кимось з олігархів, не кажучи вже про середній та малий бізнес, які є зраз мотором, фортецею і душою українського Опору. Найорганізована українська сила (Асамблея малого та середнього бізнесу), про яку багато можна знайти на сайті пана Ст.Овчаренка "Свєт і тєні"
 
www.svetiteni.com.ua
 
Інша справа, що там багато боягузів, але велика частина таких як пан О.Данилюк!
 
4) Московська пацанва не може діяти в Україні безпосередньо. Для цього їм потрібно потрохи АСИМІЛЮВАТИ українців в московитів – винищити українську мову, позбавити українців правдивих знань з історії та сучасній політиці, зробити їх байдужими до всього – зробити типовими московитами. Саме цим і займається «Русскій мір» під проводом православних попів (в штатському). А ПОКИЩО їм потрібні декорації у вигляді «украінскіх палітікаф» Януковіча, Яценюка, Тігіпко, Ющенко, Вітрєнко, Табачніка і їм подібних.
 
Це правління надто слабке, бо абсолютно штучне для України. Воно відштовхується кожною клітиною кожного українця. І 5 колона їм не допоможе. І ніякі беркути не допоможуть.  Януковича всерйоз захищати ніхто не буде, бо його ненавидіть вся Україна.