пароль
пам’ятати
[uk] ru

Чи існують Homo casquens? Фотозвіт і коменти


Чи існують Homo casquens? Фотозвіт і коменти
Попри великі технічні складнощі, нарешті я дірвався до сайту: редагую статтю та додаю обіцяний текст. Автор - Кіт, який вже давно на ДД. Змушений був зареєструватися під іншим логіном, бо фотки "устромляв" в інтернет-салуні (мій ноут надто слабкий), а там нема української. При реєстрації (як і після неї) вийшли великі проблеми. Тому текст додаю тільки зараз.
 
Ціль статті
 
Обговорити популярну після 08.08 тему беркутят. Це важливо, бо треба визначитися, як відповідати на майбутні спроби залякати та нейтралізуати наші революційні виступи в дусі Путіна-Мєдвєдєва-Лукашенко.
 
Привід
 
Використовування беркутів в надзвичайних обсягах показує, що режим відчуває початок справжнього спротиву та боїться. І хоче залякати нас беркутами, аби придушити революційний зародок. Багаті замислилися, чи насправді беркути здатні перешкодити революційному під"йому. Ця думка змусила мене тоді, в понеділок, приділити в світлинах значну увагу беркутянам, та й міліції взагалі.
 
Головна думка
 
Більшість беркутян - НЕ роботи! Треба Беркут та подібні йому формування розглядати як звичайних громадян попри всі фактори, які їх відокремляють. Тобто:
 
1) Вести серед них інформаційну роботу;
2) Переконувати переходити на бік народу: якщо не зараз, то в вирішальний момент;
3) Попереджати про відповідальність перед народним судом після повалення бандитів.
 
Тепер пропоную світлини з місця подій, після яких будуть деякі коментарі. На одній фотці, здаєься, опінився Григорій Немиря.
 
В понеділок 08.08 з ранку все йшло весело й звично.
 

 

 

 

 

 

 

Так все тривало до 18:00. На той момент мітингувальників залишилося вже не більше 1-2 тисяч і склалося враження, що вже час розходитися.  І тут беркутяни неочікуванно вибігли з вулиці Богдана Хмельницького на Хрещатик та почали тіснити людей на тротуари. Беркутян було більше, ніж протестувальників.
Всі, хто знаходився неподалік, швидко підтяглися до епіцентру подій. Беркут вишикувався кількома шеренгами вздовж обох сторон Хрещатику.
 

 

 

 

 

.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я не бачу злодійкуватості  в обличчях українських міліціянтів. Звичайні люди. Не скажеш, що злі, або тупі. Нема в них і ненависті до мтингувальників. Скорій - відчуття ганьби, страх, та навіть спроба виявити порозуміння. Не всі такі, звісно. Але тих, чий вигляд демонструє агресію, я майже не бачив.
 
Щоб зрозуміти, що таке агресія, вам треба подивитися на російську міліцію, панове. Нам ще дуже звезло, що в нас такий не злий народ. А тому й міліція така не зла. Більше: є ознаки, що вона налаштована агресивно до режиму.
 
Ось вам мій експерімент. Гуляю я Києвом, по Інститутської. Бачу людей, запитую, "чи ще можна пройти до резиденції Зека?". Люди: "Так, так! Йдіть вгору, а потім повертайте направо, воно там." Спокійно відповідають, звично. Ніби я спросив, чи можна пройти до резиденції президента, а не Зека.  Йду далі. Бачу міліціянта. Те ж питання і ТА Ж відповідь. Навіть без посмішки. (Звично!) Ще міліціянт. Все те само!! Зека ненавидять всі абсолютно - і трударі і міліціянти.Підхожу до металевої огорожі. Запитую міліціянтів, як там, до Зека пройти можна, чи ні. ... Як ви думаєте, що вони відповіли?
 
Не скажу ДЕ я це чув, бо, краще перестрахуватися, аби не підвести людей. Тим паче, що, схоже, це можна почути всюди.
Запитую про Зека. Посміхаються відкритими посмішками, на обличчях - радість, ніби зустріли друга. Кажу їм: "Дивіться, ще 2 роки тому, по тих кам"яних кульках ковзалися діти. Народ фотографувався, гуляв. Ледь на стіни не лізли. А зараз - нікого! Якийсь перехожий швидко процокав мимо й все." Сміються, кажуть: "Так, час зараз зовсім інший, ми бачимо". " І що, Ви оцього Зека охороняєте?" "Ну а що нам робити?" "А коли люди повстануть, будете проти них?" "Та Ви що! То вже скорій би повстали, бо нема сил терпіти." "Повстануть! І вил вистачить" "Ото б скорій вже!"
 
08.08 стою перед вишикувавшимися беркутянами. Двлюся на тих, хто передо мною. Молоді хлопці. Кажу: "Дивіться мені в очі! Може, наступного разу будете мене вбивати. То глядіть, глядіть на мене, на свого ворога!" Відводять очі, опускають голови (на якійсь фотці це можна побачити), та так і стоять, не піднімая голови. Кажу їм про персональну кримінальну відповідальність за злочии, яку ніякими наказами не відміниш. На обличчях - розгубленість ПОВНА!! "Ставайте на наш бік проти бандитів!" - заклик зовсім не дисонує з тим, що можна прочитати на обличчях беркутян.
 
Ми погано інформуємо людей. Залишаємо їх наодинці з брехливими ЗМІ. Це само стосується й беркутян. То чому ж ми не дорікаємо собі? Треба обговорити, як само краще налагодити масове інформування людей, особливо - киян.
 
Про це - в наступній статті.
© Той же Кiт [12.08.2011] | Переглядів: 1662

2 3 4 5
 Рейтинг: 46.7/44

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти або зареєструватися



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Відновити пароль :: Реєстрація
пароль
пам’ятати