По найвищій партійній орбіті СПУ цей кадр пронісся метеором. Щоправда, порівняння тіла Цушка з космічним обмежується лише швидкоплинністю падіння посланця Всесвіту, чи точніше сказати - періоду, протягом якого об'єкт можно спостерігати. На відміну від справжніх метеорів, цей, соціалістичний, не залишив по собі жодного яскравого сліду.
 
Що можна згадати про Василя Цушка як голову СПУ? Чим виявився знаменним його короткий час керування політсилою? А нічим. Точніше, нічим позитивним для Соцпартії.
 
Цього чоловіка - ходячого втілення архетипу голови радянського колгоспу - протягом перебування на посаді соціаліста № 1 не було ані чутно, ані видно. "Лідер" парітї не зробив жодної резонансної заяви, ні з чим таким не виступив, не прокоментував, не відреагував. Сидів собі тихіше водички, нижче травички.
 
Єдиною суспільно-значущою акцією політика був і залишається "героїчний штурм генпрокуратури", здійснений ним завдовго до очолення СПУ в ранзі міністра внутрішніх справ у Кабміні Януковича.
 
Та "зірковий час" давно минув. За Цушка-керманича СПУ, про партію взагалі не було чути. Ніби вона пішла у глухе підпілля. Нічим не відзначилася. Повний штиль. Ніде, ніхто, нічого.
 
Хіба що з Соцінтерну турнули. Дали копняка під зад за невідповідність діяльності партії декларованим цінностям європейської соціал-демократії. Оце і є єдиний підсумок головування в СПУ Цушка.
 
Нині він подав у відставку. Мотивував своє рішення завантаженністю на посаді очільника Антимонопольного комітету. Пішов так само тихо, як і прийшов. Парітю прийняв, партію здав. Щоправда, в набагато гіршому стані, що називається, з суттєвими іміджевими втратами, але то таке...
 
Тепер соціалісти на завтрашньому з'їзді обиратимуть собі нового вождя. В закритому режимі. А почесний голова СПУ Мороз пообіцяв, що буде прийнято низку заяв, які засвідчать опозиційний статус партії. Цікаво буде подивитися...
 
Для того, аби перехід в опозицію відбувся, найпершою має бути прийнята основна й найголовніша заява - про привселюдне відшмагання кожним делегатом-соціалістом самого себе за обрання Цушка головою партії.
 
Це задля переконливості набуття опозиційного статусу. Без колективного акту самокатування та визнання власних стратегічних помилок в політичному курсі, заяви СПУ про опозиційність не матимуть жодного сенсу. Як і без інших не менш важливих речей, як от дистанціювання від Партії регіонів та засудження всіх антинародних псевдореформ колишнього (?) політичного побратима - президента Януковича.
 
До речі, виглядає так, що найбільше шансів бути обраним новим головою СПУ має бізнесмен Микола Рудьковський. Одночасно, обізнані джерела подейкують, що його кандидатура вже схвалена і підтримана в АП. То про яку таку опозицію "морозить" Сан Санич?
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.