Цьогорічна поїздка під Броди зовні мало відрізнялася від аналогічної минулого року. Хіба що дивізійників було менше і з нами їхала моя шкільна вчителька з фізики (хто б міг подумати, що ми отак перетнемося).

Втім були й відмінності, котрі сторонній особі не могли впасти у вічі. ІФОДА цього разу відсторонилася від заходу (воно й не дивно, це ж не дев’яте мая), транспорт надала «Просвіта», хоча міська рада пообіцяла оплатити витрати.
 
Цього року були відсутні прапори «Народної партії» Насалика, котрі бадьоро майоріли минулого року, зате невідомо яким чином виникли прапори «Фронту змін» Кролика Сєні. На прапорах було написано «За молодь, за зміни». Яким боком це стосувалося дивізії напевно не знає й сам головний гризун країни.

Традиційно тріпотіли на вітрі прапори ВО «Свобода». Респект за послідовність.
 
Після промов і співів біля пам’ятника в Ясенові, громада (хто власним транспортом, хто виділеними автобусами) перебралася до цвинтара під Бродами де поховані загиблі під час бою дивізійники.

Цвинтар щороку поповнюється новими могилами. Пошукові групи знаходять останки загиблих воїнів і щороку перепоховують їх на меморіальному кладовищі.

Оскільки пошуковики  окрім дивізійників, знаходять і загиблих солдатів совєтської армії, то постало питання про те, щоб ховати їх на меморіальному цвинтарі дивізії. Цього року перепоховали десятьох солдатів Другої світової війни. Це вояки дивізії "Галичина" та червоноармійці, які були супротивниками на полі бою. Спочинок вони знайшли в одній могилі на меморіальному кладовищі. Ніхто з ветеранів-дивізійників не був проти. Отаке примирення сторін, щоб там не жвинділи всілякі українофоби.

"У вояків радянської армії немає місця, де би перепоховувалися знайдені останки. Відповідно, є добра воля і побажання ветеранів дивізії "Галичина", які є засновниками цього кладовища, де 80 відсотків лежить похованих їх бойових побратимів. Те, що ветерани погодилися на перепоховання на своєму кладовищі, фактично, своїх супротивників, говорить про те, що війна між ветеранами давно закінчилася".. – сказав голова громадської організації Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Горбач.

 
Так звана офіційна частина закінчилася проливним дощем, який все ж не завадив учасникам товариства історичних відтворень, спробувати відтворити прорив дивізії з совєтського оточення.

За дійством спостерігала різноманітна публіка, окрім власне дивізійників, котрі, з огляду на погодні умови і на вік, залишилися в автобусах.

О 21.00 обіцявся рок-концерт, але на той момент я вже був далеко від Бродів.