...Я можу емоційно заявляти, що Янукович - не мій президент. Але від того голосування за нього у 2010 не зникне, як факт. Останнім часом прийшов до розуміння, що за нього голосували такі самих українці, як і я, хай, навіть, і більшість тих виборців з Південного Сходу України. Але все одно то мої земляки. Слава Богу, Ростовська область ще не приймає участі в наших виборах.  
І дав собі раду - сприймати це як даність та наші сумні реалії. І що треба ці реалії переосмислити та максимально їх змінювати, у міру своїх сил, можливо, і надзусиль...
 
Для себе вирішив і всіх запрошував саме так сприймати сьогодення, а не шукати ворогів по географічній ознаці, використовуючи цей смутний час для пошуку порозуміння між нами. Дійсно, як не зараз, то коли ми будемо це робити? Така нам нагода вийшла - поговорити про нас, про нашу Батьківщину, про наше спільне майбутнє. Бо то є правда - ніколи ми ще так щиро про це не говорили, як після приходу до влади овочеводів. Навіть тут, на нашому Дурдомі, виявилося багато протиріч та парадоксів, що чатують між нами на швидке розлучення "на взаємну користь" ...
І я вже інколи сам не міг дати собі ради, - чи то об'єктивні реалії, чи то штучні забаганки та вишукані конструкції наших інтелектуалів. А їх в нас є, самі знаєте, і говорю це без жодної іронії...
Але я відчув і багато дотиків між нами. На тлі сірого беземоційного асфальтоукладача ми побачили Україну одними очима, очима співгромадян - яка ж вона красива та беззахисна водночас!...
 
І ось сьогодні я читаю про цей президентський Указ, що скасовує військовий парад на честь святкування 20 річниці Незалежності моєї України та відмові від виготовлення пам'ятного ювілейного знаку "20 років незалежності України"!
То що ж це відбулося? Може це і є формальне скасування нашої незалежності?
Бо чи не є військові паради під час святкувань ознакою сталої держави, яка вміє себе берегти та захищати?!
А пам'ятні знаки на честь ювілеїв держави хіба не уособлюють історичне фіксування події, передаючи нашим нащадкам у часі про наш державницькій стан?!...
 
...Не знаю, друзі, як це сприймаєте ви, але мені щось не добре на душі.
Там самі питання, і жодної відповіді...