Присвячується моєму другу Жорі Борґесенку, а також усім українцям,
                                            які вірять, що майбутнє визначене, але може змінитися
 
                                            "Істинно кажу вам: перші стануть останніми, а останні - першими"
                                                                                  Автор усім відомий                
      
Чому душа автора зазирнула саме у ці куточки незбагненного саду і побачила мигцем саме ці картинки - не знаю.
 
Мабуть, у тому є той великий сенс, який люди, в силу своєї пихи та вузькості кругозору, не спроможні осягнути, та про який весь час тлумачить знову ж таки не збагненна і частенько не прийнятна для нас мудрість: "Все, що відбувається, на краще".
 
Як дзеркальні плівочки соняшника із Третьої планети системи Медуза в руках Аліси, ці картинки тануть та випаровуються миттєво. Тож стислі вижимки з того що побачив і запам’ятав, викладаю на розсуд і для роздумів читачів.                    
 
Уривок із звинувачувального вироку прочитаного суддею Сергієм Воквом 30 грудня 2015 року за справою "Про корупційні  та антидержавні дії Віктора Федоровича Янукевича, які нанесли моральну шкоду та матеріальні збитки Українській Державі в особливо крупних розмірах, а також становили загрозу національній безпеці":
 
"...Таким чином. отримання послуг сексуального характеру від громадянок Росії Анни Простисловської та Інни Берман, які організував та оплатив російський бізнесмен Володимир Явтушенков визначається судом як отримання хабара за просування підсудним бізнес-інтересів вищеозначенного бізнесмена на теренах України, як посадовий злочин, скоєний підсудним на посаді прем’єр-міністра України. Враховуючи ту економічну шкоду, яку понесла держава завдяки цьому лобіюванню, а також створення загрози національній безпеці шляхом передачі стратегічного державного підприємства "Укртелефон" у руки людини, яку пов’язують із російською ФСБ, визнати підсудного Янукевича Віктора Федоровича винним по усім інкримінованим йому звинуваченням і засудити до..."
 
Уривок із статті "Солодкі пастки" забезпечили солодке життя своїм синам" в газеті "Санді таймс" за 30 грудня 2015 року:
 
"...На шпальтах нашої газети ми вже висвітлювали тему життя елітних міжнародних путан. Одними їз героїнь публікації були російські елітні путани Анна Простисловська та Інна Берман. Під час своєї кар’єри вони заробляли за годину більше, ніж найвідоміші американські адвокати. Маршрути їх бізнесу були найрізноманітнішими: Буйнес-Айрес, Лондон, Женева, Ель-Ріяд, Нью-Йорк. Зазначалося, що іноді російські спецслужби використовували їх у операціях "Солодка пастка".
 
Але життя високооплачуваної повії таке ж коротке, як життя спортсмена-важкоатлета.
 
Коли вони вийшли на пенсію в 2008 році, для них настали важкі часи. Звичка жити на широку ногу швидко спорожнила  їх гаманці і рахунки. Попередніх заробітків вже не було, а пристойну професію вони так і не набули. Утримувати розкішні апартаменти для життя вони вже не могли і переїхали у "хрущоби" "Черьомушок", де знайшли свої обранців. Невдалі браки остаточно підірвали їх матеріальне становище. Покинуті жінки, разом із своїми немовлятами, жили у злиднях.
 
Здавалося б, вони закінчать, як і багато із невдах, одружившись на "рашен водка", тим більш  роман із "зеленим змієм", коли писалася стаття, у них був у розпалі.
 
І ось до редакції потрапила цікава інформація: Анна Простисловська та Інна Берман придбали дорогі будинки у центрі Лондону, а своїх хлопчиків, Германа Простисловського та Миколу Бермана, улаштували в одну із найдорожчих закритих шкіл Англії. Причому оплатили багаторічне навчання із власних банківських рахунків.
 
Ціною неймовірних зусиль редакції вдалося з’ясувати конфіденційну інформацію: гроші на ці рахунки було переказано із кіпрської офшорної фірми, засновником якої, за результатами нашого розслідування, є відома російська фірма ПФК "Сиртема"..."
 
Уривок із інтерв’ю президента України Святослава Ігоревича Левитчука кореспондентам західних видань 31 грудня 2015 року:
 
"…Ваше запитання стосовно нових комерційних проектів Володимира Петровича Явтушенка, власника ПФК "Сиртема" в Україні, я не вважаю некоректним. Нам немає чого приховувати від суспільства. Так, були часи коли його комерційна діяльність йшла на шкоду державі Україна. Але врахуйте, що до того його спонукала колишня корумпована влада! Інакше в ті часи бізнес було вести неможливо. Але Володимир Петрович добровільно безкоштовно повернув усі незаконно приватизовані гіганти української промисловості у власність Української Держави.
 
Зараз він запропонував інвестиції у збиткові, занедбані галузі української економіки, запропонував цікаві інноваційні проекти, вигідні державі.  До нас ідуть великі гроші, інтелектуальні та маркетингові надбання.  Він фактично переводить увесь свій бізнес  в Україну.
 
Якщо людина вважає, що її капіталам в Україні буде спокійніше ніж деінде, то хто ж проти? Особливо, мабуть, для нього це стало відчутно після наглої смерті пана Люжкова у Лондоні... Посмішки, панове, недоречні, коли йдеться про смерть, хай навіть і Люжкова. Гаразд, вибачаюсь, сам не втримався…
 
…Що стосується арешту лідерів "Партії Мажорів України" Віктора Вікторовича Янукевича та Андрія Вікторовича Ющінка ... В цій справі немає ніяких ознак переслідування за опозиційні переконання чи діяльність. Яка там діяльність!... Які там переконання!... Там суцільний кримінал! І його стільки, що й на онуків їхніх довічного вистачить... Я розумію, чому Захід так переймається їх долею. Вони стільки розкішних палаців набудували у Франції, Англії та Іспанії, що їх утримання - то половина бюджету ваших країн! Звичайно, вони стільки робочих місць у вас створили!, податки, на відміну від України, платять в повному обсязі... Але зась вам будувати свій добробут за рахунок грабунку України! Відтепер в нашій країні дурних немає!
 
До речі багато керівників осередків цієї партії самі просяться під варту, бо бояться народного гніву. Керівники їх осередків благають: посадіть мене за грати, аби "колії" не злапали! Знаєте, що люди загрожують зробити з тим донецьким мажором,  який за часів старої влади, у стані алкогольного сп’яніння збив на своєму "Ламборджіні" на території дитячого садка вагітну жінку та її чотирьохрічну дитину, і не допускав до них, під загрозою зброї, медиків, вимагаючи наперед приїзду на місце пригоди свого батька, народного депутата України від правлячої тоді партії. Доки постраждалі не померли. А злочинця визнали психічно хворим і відправили лікуватися до Швейцарії. Нещодавно увесь Інтернет обійшли знімки, де він рибалить із Олесем Коротким на Женевському озері. Отака дивна терапія!
 
Наша влада вимагає його повернення, натикається на перешкоди ліберально-демократичного законодавства країни його перебування, але, врахуйте, це важливо!, ми не можемо захистити його від народного гніву на території іншої держави.
 
Декотрі засоби масової інформації натякають, що буцімто українська влада сприяє діяльності руху "Нова Коліївщина". Це брехня! Якби ви знали скільки сил Міністерство Внутрішніх Справ витрачає на роботу у цьому напрямку! Як відомо цей рух виник ще за часів старої влади на Донеччині, а потім поширився на усю Україну. Ми маємо інформацію, що на тренінги у донецькі табори приїжджають хлопці із Тернопільщини, Львівщини, Вінниччини, Черкащини, інших областей України. Ми відстежуємо ситуацію.
 
Але ж у нас правова держава! Ми ж не можемо хапати хлопців і кидати їх у в’язницю лише за те, що вони зібралися на природі аби поспівати патріотичних пісень та займатися бойовим гопаком! Вони діють під егідою молодіжних клубів патріотичного виховання, усі документи оформлені правильно і законно, вилучена на зборах зброя виключно декоративна…
 
…Що стосується діяльності опозиційних сил: ондо партія Придніпровсько-Донецький Робітничий Союз* кожного дня у фофудьях проводить маніфестації на Майдані Незалежності, кожен день її представники в різноманітних засобах масової інформації виступають із закликами до відновлення Радянського Союзу та об’єднання з Росією, хіба ми переслідуємо чи забороняємо цю опозиційну партію?
 
За ідеї, хай і найбезглуздіші, ми не переслідуємо, а от корупціонерів та кримінальних злочинців і надалі саджатимемо!...
 
…Щодо призначення Юлії Тамошенко, можу сказати лише, що вона сама попрохала нас направити її послом у будь-яку країну. Ми запропонували їй на вибір декілька, в тому числі Сполучені Штати, Англію, Китай. Але вона сама, підкреслюю, за власним бажанням вибрала Мозамбік. До того ж запропонувала за власні кошти збудувати будівлю української амбасади в цій країні, а також Будинок Дружби українського і мозамбікського народів. Ми вітаємо це рішення Юлії Володимирівни. Це дуже важлива справа, і ми впевнені, що ця енергійна і непересічна людина з нею впорається..."
 
Коли це солодке, із присмаком мстивого післясмаку, видіння, спочатку виразно зіткавшись, розтануло у повітрі, як Коров’єв в очах Міші Берліоза на Патріарших, чомусь на думку прийшли шевченківські рядки: "Та на своїм веселім полі, свою ж таки пшеницю жнуть..."
 
"Може тії, недолітки, підросли гетьмани?" - подумав я.
 
* http://pdrs.dp.ua/