для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

"Артеківська справа". Продовження


Повне дос'є у моїй кримінальній справі я публікую у вигляді окремого документу. Однак окремі моменти я опублікую тут. Перш за все це стосується "роботи" пані Гридковець, яка видавала себе за фахівця-психолога, і тим самим фальсифікувала докази в обох справах.
 
Нарешті, які причини сфабрикувати цю справу були у Гридковець? Адже вона — основний «мотор» цієї справи, без її вмілої та підлої брехні нічого б не було. Мою справу було б закрито за відсутністю самої події злочину.
 
Перш за все є очевидним «матеріальний» мотив. Адже Гридковець на той час працювала в установах, близьких до Київської міської державної адміністрації. З матеріалів моєї кримінальної справи чітко вбачається цілий ряд «збігів»:
 
    Гридковець працювала в Інституті бізнесу і технологій при КМДА;
    центр «Родинний дім» під керівництвом Гридковець також був створений при КМДА;
    фальшиві картка медичного огляду Насті, витяги з протоколів були виготовлені під грифом медико-психолого-педагогічної консультації, знову ж таки, при КМДА;
    Настю після мого затримання було ізольовано в притулку «Місто щасливих дітей», який було створено на кошти тодішнього заступника голови КМДА, Дениса Баса.
 

 
Зауважу, що психологи саме центру «Родинний дім» та  притулку «Місто щасливих дітей» надавали слідству та суду сфальшовані звіти. «Місто щасливих дітей» було створено в січні 2008 року, тобто, за три місяці до того, як Гридковець почала фабрикувати мою справу. Центр «Родинний дім» було створено влітку 2008 року, тобто, одразу після першої відмови у порушенні кримінальної справи проти мене.
 
Гридковець є моєю сусідкою, живе буквально в будинку напроти нашого. Отже, вона чудово знала, яка у нас родина. Вона таємно спостерігала за нами і змогла підготувати належним чином цей удар. Звичайно ж, і наша квартира була для неї досить ласим шматочком. До цього залишається додати, що оточення колишнього голови КМДА та нинішнього мера Київа Черновецького неодноразово ловили на різних махінаціях з київською нерухомістю. Навіть такою незначною, як квартири емігрантів (фірма «Крістіна»):
 
http://forum.dpni.org/showthread.php?t=14524
 
або людей похилого віку («Краща домівка», до речі, створена також якраз наприкінці 2008 року):
 
http://kiev.vgorode.ua/news/48679/
 
http://www.pusha.com.ua/novosti/v-luchshem-dome-chernovetskogo-rastratili-million
 
Але й це не все. Настю прямо використовували для політичного піару — благодійницької діяльності Дениса Баса та самого голови КМДА, Леоніда Черновецького. Настю знімали в передачі «Час мера» на ТРК «Київ», в передачі, присвяченій дню народження Дениса Баса, в ряді роликів «соціальної реклами». Усюди Настю видавали за «жертву злочину», наприклад, як ось так:
 
Здесь живет семилетняя Настя. Ее мама умерла, когда ей было 2 недели, а воспитывала девочку няня. С первого дня специалисты Центра оказывали Насте комплексную поддержку, глубинную психологическую работу по стабилизации ее эмоционального состояния. Настя уже начала ходить в 1-й класс, занимается в танцевальном кружке. (http://chernovetskiy.com.ua/charity/help-a-child/centr-pomoshchi-detyam-blagotvoritelnoy-organizacii-gorod-schastlivykh-detey/).
 
І це вже відредагована версія. До того, як я звернувся з цього приводу до прокуратури, на цьому зовсім офіційному сайті було прямо вказано, що Настя, нібито, потерпала від сексуальних домагань з мого боку. А з’явилася ця стаття ще тоді, коли справу ще навіть у суді не почала розглядатися.
 
Та й сама Гридковець не чужа до теми персонального піару. Вона активно виступає в пресі і на телебаченні, видає себе за «фахівця», який працює з, нібито, «проблемними» дітьми. Досить важко визначити, скільки в такій поведінці щирих помилок, професійної непорядності та нахабства, або просто маніакальної «ідеї фікс», особистого психологічного зсуву на ґрунті специфічного виду діяльності. Але факт в тому, що Гридковець зламала не тільки долю моєї родини, але й долю інших родин. Мова йде про її участь в так званій «артемівській справі».
 
Дуже просто зрозуміти, кому у цій справі було необхідно облити брудом депутатів з БЮТ. Але журналісти пропустили той момент, що політичним ворогом Тимошенко є не тільки Партія Регіонів, але й Блок Леоніда Черновецького. Отже, мотиви відрізняються, а засоби фальсифікації справи — ті ж самі. Можливо, особливим є тільки використання «детектора брехні» (до речі, також улюбленої «іграшки» мера Київа) для допиту дітей.
 
Ось перше публічне «свідчення» Гридковець:
Людмила Гридковец, кандидат психологических наук:
Те, що бачили і відчували діти, вони бачили і відчували конкретні дотики до конкретних місць і описували свою реальну картину.
 
(Что же происходило в Артеке
 
18.10.2009, «Подробности», телеканал «Интер»
 
http://podrobnosti.ua/print/podrobnosti/2009/10/18/637346.html)
 
Жодної конкретики, але вже страшно. Ось ще одна брехня, цього разу про самого Дмитра Полюховича:
Людмила Гридковец, кандидат психологических наук: ДЕТИ РИСОВАЛИ ОТЦА В ОБРАЗЕ ВОЛДЕМОРТА
Их отец для меня такой же проблемный человек. Я пересмотрела много его статей, думаю, он, скорее всего, пережил подобную ситуацию в собственной семье. Возможно, мать отторгла его, и он переживал это все свою жизнь… Его педофилия – следствие гомосексуализма. Все это базировалось на гомосексуальной зависимости. Он задействовал обоих детей не потому, что второй ребенок имел ценность. Просто, если дети задействованы оба, то фактор разглашения сведен к минимуму. Дети никогда не расскажут, что с ними произошло. Хочу сказать, что уже через месяц нашей работы все изменились, дети заулыбались, они снова почувствовали, что живут.
 
(Елена Полюхович пришла в УНИАН доказать, что она психически здорова
 
27.11.2009 10:58 Лана Самохвалова, УНИАН
 
http://www.unian.net/rus/print/349089)
 
Ось, знову посилання на якісь малюнки, яких ніхто не бачив. З самим Дмитром Полюховичем Гридковець, як і зі мною, не спілкувалася. Але вона вже назвала його і педофілом і гомосексуалістом. Все це при тому, що Дмитро в той час знаходився в СІЗО і не міг гідно відповісти на цей наклеп. І взагалі, заочний діагноз пані Гридковець по статтям людини — це «професійність» рівня «лікування за фотокарткою».
 
Нарешті, маємо ще цілий ряд збігів, наприклад:
"Украинская правда" разыскала в Москве Андрея Давыдова – друга Полюховича. Он работает в компании "Артек тур", представительстве "Артека" в России.
Давыдов рассказал о событиях, которые предшествовали скандалу: "Как-то Дима (Полюхович) сидел дома, смотрел телевизор. На коленях у него сидела его приемная дочь. Его жена Лена зашла в комнату и начала кричать – мол, что ты к ребенку пристаешь? Это было неким спусковым крючком всех последующих событий".
Кроме того, в обращении Елена Полюхович утверждает, что существует видеозапись, как дети опознают на камеру своих насильников. "Все эти показания она сама снимала дома на камеру. Она также ссылается на беседы с психологом – а это ее подруга", - утверждает Давыдов.
 
(Политическая педофилия
 
Мустафа Найем, Сергій Лещенко, УП _ П'ятниця, 16 жовтня 2009, 19:48
 
http://www.pravda.com.ua/articles/4b1aa9e6d16f2/view_print/)
 
Отже, ми знову бачимо спекуляцію на батьківських почуттях, знову бачимо «домашнє відео», добру подругу-психолога. Знову збіги?
 
Нарешті, згадаємо, що «артеківська справа» врешті решт, бездарно провалилася. Не останню чергу, мабуть, тут відіграв і наступний факт:
Возможно, именно поэтому следователь наотрез отказался делать видеосъемку экспертизы, на чем настаивала мать, а также отказал в том, чтобы среди шести экспертов присутствовала кандидат психологических наук Гридковец, которая наблюдала за психологическим состоянием детей летом, когда проводилась судебно-медицинская экспертиза и возбуждалось уголовное дело.
При этом, отказывая психологу в участии в экспертизе под надуманным предлогом, что, мол, она общалась с детьми в частном порядке, следствие не может не знать, что Гридковец привлекалась в качестве специалиста и по этому, и по другому делу о растлении малолетнего ребенка именно следователем! И именно следователь Морозов, возбудивший данное уголовное дело, обратился к Гридковец с просьбой дать заключение, говорят ли дети правду.
При этом, отказывая психологу в участии в экспертизе под надуманным предлогом, что, мол, она общалась с детьми в частном порядке, следствие не может не знать, что Гридковец привлекалась в качестве специалиста и по этому, и по другому делу о растлении малолетнего ребенка именно следователем! И именно следователь Морозов, возбудивший данное уголовное дело, обратился к Гридковец с просьбой дать заключение, говорят ли дети правду.
 
(Що заважає закрити "справу педофілов"?
 
Артем Дегтярьов _ П'ятниця, 12 березня 2010, 13:37
 
http://www.pravda.com.ua/columns/2010/03/12/4856849/view_print/)
 
Отже, коли слідчий чітко виконав вимоги закону, і Гридковець не була допущена до матеріалів слідства, необхідних «доказів» так і не було надано. А коли слідчий Морозов дуже забажав, щоб справу було «доведено», він просто закрив очі на закон і використав докази, сфабриковані Гридковець.
© Maverik [07.07.2011] | Переглядів: 3615

2 3 4 5
 Рейтинг: 41.2/17

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook