Forgive, o Lord, my little jokes on Thee
  And I'll forgive Thy great big one on me.
 
  (Robert Lee Frost)
  
 

 
      За декілька лічених годин – 9 червня – найбільшому музичному генієві сучасності – Джонатанові Дугласу Лорду (Jon Lord) виповниться 70 років. Ця людина є сингулярною точкою сходження великих традицій Баха, Моцарта, Бетховена та того напрямку, який народився понад 40 років тому під гордою назвою Хард-рок. Великого музиканта й композитора треба слухати, вловлювати кожну мить живого спілкування в концертному залі чи перед екраном монітора. Писати чи пашталакати про трансцендентне чудо народження музики – гріх.
 

     O Lord ! – звертається англомовний прочанин до Бога, а я прокажу таке: «О, Лорде, нехай світить у серця людей і зігріває їхні душі твоя музика, хай буде благословенна твоя шляхетна старість, радій із життя й радуй нас, амінь!»
 

 
     Зі всіх творів Лорда я вибрав тільки два: «April», слова якого проспівані юним Гілланом у 69-му в лондонському Альберт-холлі (як міг, переклав текст українською, не судіть засуворо, але настрій збережено) та «Difficult to Cure» («Важко лікується») із Бірмінгемського концерту 1993-го, коли востаннє в складі Deep Purple звучала чарівна гітара Річі Блекмора. Це - суб’єктивний вибір, зроблений од відчаю з неможливості охопити нескінченне.
 

 

http://www.youtube.com/watch?v=B-EJ9dQ5BmA  April,  1969
 

Епріл
 
скупа пора у квітні
без сонця в час досвітній
світ виглядає в зміні
танком кружляють тіні
 
торкне лиця сльотавий пил
долини повні болю хвиль
не знати нащо і чого
вдивлятись в сіре хмар чоло
 
де мала сяяти блакить
небес лиш сірість мерехтить
спитай чому так     не почуть
нестями розпач для плачу
 
але квітнева течія
немов дівчина нічия
раптово жили рве мені
в обличчя знов самотні дні
 
мій розум сумрак оповив
був рай     раптово стався зрив
але несила щось змінить
це сонце просто струменить
свій тьмяний сум як заповіт
хмільний рокує квітень
 

там сіре замість синизни
чому ж чому порожні сни
навіщо небо із свинцю
і де згубив любов я цю
я вам кричу щоби сказать
мені ніколи не узнать
чи ж вам не знать
 

***
 

 

 

http://www.youtube.com/watch?v=IZ6i4o79z3E  Difficult to Cure, 1993
 

Невиліковно хворому  (вільна асоціація)
 

1. Лікує   відьма   хворе  тіло  враз,
 
    Щоб вільно ворохобив тілом сказ.
 

2. Скоринка лайма, ром, кампарі,
    Чинзано, віскі, скипидар
    Не порятують мізки тварі,
    Коли творця хопив удар.
 

3. Раз мовить Тіло до Душі,
    заглянувши їй в очі,  -
    "На кого Дух нас полишив
    в житті цім проти ночі?
 
    Чи робить Духом нас ізнов
    кохання, що вбиває,
    а чи ненависті любов
    в нас Духом розквітає?
 
    Хто нам говорить у цей миг
    німотними вустами:
    Його жадання в нас самих,
    чи нас у Нім - те саме?"
 
    Душа завмерла, сміючись
    злилась із Тілом плинним -
    Дух попід стелею лучивсь,
    єдиний з трьох, невинним...
 

4. лиш птаство за друга
    синь неба
    зело
 
    і сивого лорда
    спітніле
    чоло