Постпостпомаранчовий період  ..
 
В помаранчову добу був шанс розгулятися українській хвилі по степах Ураїни .. Хвиля піднялась і впала. Воно і природно, як тепер ясно видно, адже то було постсовкове населення і його письменницька еліта.
 
У постпомаранчову добу на теренах України постав великий капітал, що зріс не на іноваціях, а на державних преференціях. Разом з тим постало чиновництво як окрема впливова складова мафії.
 
Переходимо до постпостпомаранчового періоду (після футболу-12 він вже постане). Яким він буде?
 
З точку зору мафії, він має бути періодом стабілізації .. Точніше - періодом утворення стабільної структури влади, періодом остаточного розподілу державних статків і періодом встановлення протяжного консенсусу у товаристві мафіозних зграй. Стабільність структури означатиме стабільність її функціонування.
 
Природно очікувати, що влада буде розподіленою за панятіямі, тобто сильнішому відійде більший кусень. Отже, на всій території України утвориться мафіозна федерація під патронатом київського папи.
 
Дві тритини території відійдуть під безпосереднє управління ПР, а одна (західна) тритина отримає ознаки неформальної національної автономії. Там певною автономністю буде користуватися щось маргінально-націоналістичне (скоріше за все тим "щось" буде"Свобода" Тягнибока). Розподіл влади означатиме, в першу чергу, розподіл місцевих фінансових каналів, розподіл медіа-ресурсів і розподіл часток присутності на печерських пагорбах.
 
Стратегічним завданням мафії буде зменшення ступеня автономності західної мафії, збільшення взаємного проникнення інтересів і структур. Медіа-ресурси будуть підганяти свідомість суспільства під стратегічні інтереси мафії.
 
Але на першому етапі консенсусного управління збережеться певною мірою конфронтаційна риторика для заведення населення в стійло стабільності. А далі поступово (із виходом на арену нових хвиль політиків і після тісного переплетіння бізнес-інтересів сходу і заходу) риторика буде спрямована на консенсус.. Основою консенсуссу буде визнання західною мафіозною і суспільною елітою права ПР на формування київської влади, а з боку ПР буде визнання права західної мафії бути розпорядником на своїй території, за відсутності також втручання східної мафії у культурний розвиток західної частини.
 
Звичайно, що окрім інтересів мафії діятимуть такі фактори, як подорослення суспільства  (з усіма наслідками) і участь України у міжнародних справах. Ці обидва фактори оберігатимуть Україну від стагнації, але не змінять конфігурації влади і життя.
 
Політика як така полишить українців, вони швидко забудуть телешоу "СС", забудуть, у яку країну змушена була виїхати Юлія Тимошенко (після консультацій з європейськими партнерами). Українці перейдуть на побутові проблеми, проблеми поїсти, відпрацювати і відпочити. В суспільному житті посилиться консолідація за інтересами.
 
Культурний і суспільний авангард буде культивуватися по кафешках, інколи виходячі назовні для розігріву крові ..
 
Статки будуть повільно збільшуватись, через кризові періоди .. Через техногенні катастрофи .. Життя піплу буде сповненим турбот і піклуваня про день прийдешній.
 
Таким я бачу майбутнє країни у загальних рисах. На жаль, не бачу альтернатив.