Девятого мая, после прохождения по Красной площади в парадном строю, китайская рота (в Китае рота = это пятьсот тысяч зольдаттенов) пешим строем войдет в Кремль и останется там. Никакого кровопролития и стрельбы не будет, ибо вторую роту почетного китайского караула Москва не сдюжит.
Эвакуация эвакуируемых украинцев закончилась эякуляцией Шкиряка.
Мы ждем прогресса в новостях с "Прогрессом"!
Мы за болванкой этой с интересом
следим уже который день подряд:
Москва? Казань? Саратов? Волгоград?
Если из России вылетел самолет с гуманитарным грузом, значит где-то погибнут люди. Если из России выехала машина с гуманитарным грузом, значит люди погибнут в Украине.
"Нє побажай бліжньому своєму... А ворогу своєму побажай!"
«Прогрес» в істєріку впадає –
він на дев’яте не встигає
Червону площу раздовбать…
Десятого будем чекать,
чи одинадцятого… тощо.
Його чекає рідна площа!
Такий в Расії інтерес –
бо, де – Расія, де – прогрес? -
Ці слова два не порівнянні!
(Рублі і ті там - дерев’яні.)
Тож, на расійській на народ
хай пада корабель-урод.
Біля екрану кольорового
застиг, аж не вдиха, москаль...
Шо там в хохлов? Ну чьо там нового?...
Відтак москаль страну просралЪ.
Подкопченный бурят
говорил: "Воеват
я уже нихачу, да и пальцы не гнуца."
Обгорело лицо
и спина. И яйцо
укатилось... (а яйца обратно не шьются).
Подкопченный бурят
потерял свой отряд
в украинских степях, где-то меж терриконов.
Нечего хоронить -
Будут кости их гнить,
ибо наша земля не приемлет гандонов.
Кто-нибудь знает фамилию актера, который вчера на пресс конференции Пуйла играл Безрукова?
От знову не злетів "Протон"...
Кого ж тут треба наказати?
Священика, тому що он
святу водицю, щоб кропати,
розбавив рідиной з калюжи...
І забруднив ракету дуже.
Так і бачу картину - усі москалі
красють яйця, шоб тіко вгодити Хуйлі...
Потім ходять по стрітах, спустивши штани,
кажуть: - Шо, вже воскресе?
- Та, мабуть, шо - ні!
- В Кремле объявлен план "Перехват"!
- Чьё тело на этот раз?
- Владимира Владимировича.
- Ёханый горох! Кого хватаем?
- Всех в границах МКАДа.
- А чё так?
- Ну дык, камеры-то не работали.
Раньше (в прошлом году) снегоуборочными машинами Хуй*о самолеты сбивал. Теперь вот, просто один человек - Немцов. Измельчал Путлер, измельчал. Или снегоуборщики уже не те?
Чотитри вистрели полонієм у спіну...
От був Нємцов... А от його нема.
І в його смерті Ху*ло, може, й не повинен...
Але Росії смерть - цілком його вина.
В Україні йде громадянська війна. Захід проти Сходу. Такий висновок зробив я, неодноразово переглядаючи новинні канали Сходу. У новинах Сходу вже давно нема новин про Схід, всі новини про Захід. Перебрехані, але, то - справа друга. Жодного слова про Схід! Тільки про Захід! Тому, хто незадоволено дочитав до цих, пояснюю: Захід - це територія від західного кордону України до нинішньої "смуги розмежування". Схід - це територія України від нинішньої "смуги розмежування" до Чукотського півострова. І не кажіть мені про Росію. Немає такої країни! Бо, нема новин, - нема країни.
У каждого должен быть свой, ручной, Ватник,
Чтоб в праздник на шею повязывать бантик;
Чтоб гавкал он и, чтоб кусаться пытался;
При слове «бандера», чтоб с пеной бросался;
Чтоб знали все воры, бандиты и лохи, -
Кто свяжется с вами, - того дела плохи;
И чтоб бультерьеры хвосты поджимали,
Увидев, что вы по проспекту гуляли;
Хоть Ватник нелепое, в общем, созданье,
Ночами пускай охраняет вам зданье,
Хотя бы и дачу, гараж ли, курятник…
У каждого должен быть свой, ручной, Ватник!
О нєбєдном Володє...
Духовні скрепи жмуть слєгка під пахвами,
Тому штани вісять, як той баян…
І тим паплюжать облік гасударствєний
Не дивлячись на те шо я не п'ян.
Орландо Муті з Меркель приїджали
Балакали зі мною п’ять годин.
Хіба ж вони до ентого не знали,
Що не піддасться їм Россії син.
На їхні санкції я клав з прибором!
Шоб тока СВІФТа нам не відключа…
Мнє за кремльовським зучатим забором
Насрать давно ужє на всьо і вся.
Я нє купаюсь в роскоші, - ти ж відєш
Які на мнє огіднії штани…
Но ежлі сам піндоса нє обідаєш,
Піднос відкусить в тебе пів-страни.
Шо не моя? Окраїна не мОя?
Та йдіть ви всі в «Лайфньюз» місіть гівно!
А я піду у царськії покої -
Вздрімну, одягши біле кімоно.
Шо там за лемент? Чо іщо случілось?
Японці з глузду з’їхали чі шо?
Курили – їм! Вони шо, обкурились?
Об’їлися українським борщьом?
От я їм дам! Літак готуйте бистро!
Я зараз їм пріпомню Хіросім…
У Токіо слітаю особисто,
Їм шо нє треба руській кєросін?..
Штани висять, і туфлі в стілє кріпєрс.
І думи тяжкі зморщили чоло.
Сиджу та їм ісконно руській «Снікерс»…
Але Кримнаш! Це стоїло того!
Лєна з Ефрємовим – то блазнята,
Одно яйцеві до того ж.
То ж їй брата облобизати
Нижче пояса нєвтєрпьож.
Акт розпусти спостерігати
Судді нам дозволять чи ні? –
Однояйцевого випускати
Будуть, чи залишать в тюрмі?
Сумовита лошадь кобеліного типу Лавруша в інтерв'ю развеселому Шаріку з авторитетного медіауйобінга Говноньюс сказала:
- Ми безумовно впевнені і не бачимо ні в чому іншому ніякіх смислових умовностей. І якщо підсумувати, то, в основному, це не те шо те, а те шо не те, це вже то. І то, якби не це, то й то не а то.
На запитання журналіста:
- Гав, гав - гавгав, гаф?
Лавруша відповів:
- То-то і воно. Хоч, і воно не то...
Подальше інтерв'ю було перервано банкетом.
Госдума, йди під три чорти…
Нє, краще в жопу, Дума, йди!
В тебе ізвіліна одна є...
Тіко одна, та й та – прямая.
Князь Зал Упский изволит праздникъ закатывать во славу своей великой армии, воины коей стыдятся своих шевронов и потому воюют, аки тати - под личиной неких малороссовъ. Токмо победа великая привалила, куда там праотцам, в Усачграде славу добывавшим! Величайшая Победа - опосля полугода бомбардировок ракетными мортирами, обрушились своды дережаблепорта и ступила нога Автандила Телеграфного (в народе Затычка Лайноньюсовская) на руины. Теперь будет развеваться флаг, украденный у Конфедеративных Штатов Америки (неужель у князя Зал Упского не нашлось мало-мальского умника свой флаг нарисовать) над горкой битого кирпича. Руины - это то благое, что несет всему миру православный державный русский миръ.
«Усьо пропало нас зливають,
прічьом конкрєтно в унітаз!»... –
Новини отакі вспливають
і вже не тонуть. То для вас
в мене питання є одно:
То шо не тоне – шо воно?
За углом агєнт Крємля
з вусами маячить.
Він ругається на "бля", -
тож єго хєрачіть
треба вдоль і попьєрьок,
шоб не бачив світу.
Шоб він, як той Колобок,
кОтився до вітру.
Мєні важко упізнать
гадов похфамільно,
патамуша всяка тать,
сука, - анонімна…
Кажуть мнє: - Угаманісь,
Федья, чо зав'олся.
Ну а я кажу їм: Брись!
Нахєра припьорся?
Шоби шось проїзросло,
треба сапать грядки
всім по першеє чісло.
І тагда в порьадкє
буде все і будуть всі
в нашій Київській Русі.
У дуже познаватільній, с точки зору фуфандєля, передачі «Вечір з Володимиром Соловйовим», Йосип Кобзон назвав Україну своєю батьківщиною. Але, чомусь, з маленької літери. Дослівно: «у менья там пупок заритий». Це звичайна фуфандєлєчня брехня. В Артемівську пологовому будинку, акушерка Аглая Митрофанівна розповіла, що пупок Кобзона ніяк не може бути заритий, тому що його з'їла собачка Тюля 11.09.1937 року. Рік був суворий. Особливі трійки, розстріли ... З їжею в молодій радянській республіці було складно. На питання, чому Аглая Митрофанівна запам'ятала саме цей пупок, ми отримали відповідь, що не залишає жодного сумніву в правдивості цієї літньої жінки. «Тоді не багато дітей народжувалося. Народжували неохоче - годувати дітей було нічим… Деякі діти того року народилися в сорочках. І тільки один хлопчик народився в перуці… А тут Тюлька заскочила ... »
Моєму другові, який живе в Хамовниках (Москва), подзвонив дружбан з Брно (Чехія) і сказав, що йому подзвонив кент з Ньюкасла (Великобританія), якому зателефонував друган з Нью-Йорка (США), якому був дзвінок з Хабаровська (Росія), куди до того подзвонили родичі з Казані (Росія жеж), яким дзвонив внучатий племінник з Ростова (Росія, знов), який дізнався від тітки, що втекла від київської хунти, з Луганська (Україна) до Києва (Україна), що в донецькому аеропорту воюють німецькі стюардеси, до смерті насилуючи ополченців. В перерви між насильствами п'ють кров луганських немовлят, яку привозить гумконвой ім. Ахметова. Кров зберігають у китайських термосах і тому вона швидко остигає. Через це вони фсе злії, як ті фурії. А руссійскій спецназ просто лягає під них, патамушта вони фсе блондинки, а буряти до блондинок нерівно дихають ... Отакі кошмарні, а головне ДОСТОВІРНІ новини.
Крупный производитель росийских планшетов "Правда" анонсировал в 2017 году обновление флагманской линейки девайса. Что нам удалось узнать о новинке: размер планшета останется тот же, но аж в два раза увеличивается память - теперь это будет не четыре, а восемь страниц. Слегка изменится название. В духе времени планшет будет называться "Комсомольская правда". У нового планшета, также, как и у предшественника предусмотрена дополнительная функция. "Смять планшет двумя руками..." далее по инструкции. Ждем с нетерпением.
Новини з Північної Монголії:
У Сочі доведеться переробляти трасу "Формули 1". Ця пєрєдєлка полягає в тому, що потрібно буде всього лише прокласти рейки. Чусовской металургійний завод вже отримав замовлення. Експерти сходяться на думці, що ціна на нафту буде падати і далі. І в північного сусіда видобуток стане нерентабельним вже до 2016 року. Розконсєрвація дровяного транспорту і вирощування поголов'я гужевого транспорту стає прерогатівнім напрямком розвитку Північної Монголії.