Картина дня за 22-04-2008. Ініціативи щодо перегляду форми державного правління в Україні

Події:
 
• 21.04. Робоча група Національної конституційної ради завершила роботу над проектом концепції обновленої Конституції. Презентація напрацювань запланована на 23.04.
 
• 21.04. В.Писаренко повідомив, що фракція БЮТ звернулася до М.Поживанова з проханням відкликати законопроект про підвищення прохідного бар'єру на виборах до ВРУ до 7%.
 
• 22.04. За інформацією члена постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ С.Головатого Венеціанська комісія розпочала розгляд нового проекту Конституції України.
 
Позиції:
 
І.Стойко., фракція Блоку "Наша Україна – Народна Самооборона":
 
• "В коаліції пішла не холодна війна, а гаряча. Пішли вже на знищення, це видно по заявах і взаємних звинуваченнях, по намаганнях внести зміни до Конституції і відмінити або нівелювати інститут президентства". Звертає увагу, що нещодавні заяви лідера БЮТ Ю.Тимошенко про те, що Україна стане парламентською республікою, ведуть до розколу коаліції. "...створення тимчасової комісії із внесення змін до Конституції стане останньою краплею. Бо для чого створювати цю комісію? Для державного перевороту і зміни політичного ладу?". Висловив переконання, що у разі розпаду коаліції люди цілком зневіряться у демократичних силах, і якщо буде реалізовано сценарій ще одних позачергових виборів, віддадуть свої голоси за антиукраїнські сили.
 
Л.Кравчук,  екс-президент України:
 
• Заявляє, що Тимошенко, обираючи парламентську модель, керувалася бажанням протистояти концентрації влади в одних руках. "...Тимошенко бачить сьогодні, що будь-який лідер – якщо йому вдасться сконцентрувати в своїх руках надвладу, не зможе з нею впоратися, і демократія опиниться під загрозою".
 
Г.Крючков, Український форум, громадсько-політичне об’єднання, член НКР від КПУ:
 
• Повідомив про основні конституційні ініціативи НКР,  зокрема, про те, що повноваження Президента, зазнають змін. Передбачається, що Президент буде позбавлений права вносити кандидатури на призначення міністрів оборони й іноземних справ і відповідатиме за дві сфери – зовнішню політику, а також національну безпеку й оборону.
 
Кандидатуру прем'єр-міністра пропонуватиме лідер фракції, яка отримала найбільшу кількість мандатів за підсумками виборів. У випадку якщо ця кандидатура не буде затверджена, це право перейде до фракції, що зайняла на виборах друге місце. Якщо ж і в цьому випадку прем'єр не стане відомий, право на висування кандидатури отримає Президент.
 
М.Ставнійчук, заступник голови Секретаріату Президента, член НКР:
 
• "Не можна говорити, що в цьому випадку Президент щось втратить чи щось набуде. Зміцниться статус Президента як гаранта Конституції, а також його статус з погляду взаємодії і збалансованості органів державної влади і місцевого самоврядування. З іншого боку, безумовно, для того щоб уникнути наслідків дуалізму у владі, пропонується закріпити виконавчу владу на центральному рівні і по вертикалі – за Кабінетом міністрів".
 
О.Зарубінський, фракція Блоку Литвина:
 
• Всі розмови про можливість підвищення прохідного бар’єру є “прагненням зачистити політичний простір”. На його думку, ці пропозиції спрямовані, в першу чергу, на створення двопартійної системи, що для України є неприйнятним. “Але це прямий шлях до розвалу держави. Прагнення підвищити виборчий бар’єр знаходиться в абсолютно іншому напрямку, ніж демократія".
 
В.Писаренко, фФракція Блоку Юлії Тимошенко:
 
• Повідомив, що БЮТ  не є прихильником підвищення прохідного бар’єру. “Фракція звернулася до Поживанова з проханням відкликати свій законопроект”. Водночас, назвав цілком логічним, що переважна кількість виборців віддають перевагу більш великим політичним силам. Він пояснив це тим, що саме ці сили мають можливість виконувати свої передвиборні обіцянки. “Люди хочуть обирати сильні політичні сили, аби мати реалізацію своїх вимог”.
 
П.Цибенко, фракція КПУ:
 
• Заявив, що підвищення бар’єру призведе до позбавлення частини суспільства свого представництва у Верховній Раді. Нагадав, що певна частина виборців України віддають свої голоси саме за дрібні політичні сили. “Якою б вона не була дрібною, але це частина громадян”. Погодився, що усі розмови про підвищення бар’єру направлені на створення двопартійної системи.
 
М.Томенко, фракція Блоку Юлії Тимошенко, член НКР:
 
• „Виходячи з Указу Президента, Національна конституційна рада мусила би зібратися, обговорити дану концепцію, а потім, згідно з п.10 Положення, ухвалити відповідне рішення більшістю голосів. Лише після цього можна говорити, що проект змін до Конституції є проектом Національної конституційної ради. В іншому випадку це - проект Президента чи Секретаріату Президента, а не колегіального органу - НКРУ". Висловив переконання, що до обговорення Національною конституційною радою тих ідей, що будуть запропоновані Президентом, та відповідного голосування ради, концепція конституційних змін не буде презентована як документ Національної конституційної ради.
 
О.Лукаш, фракція Партії регіонів:
 
• "Що стосується змін в Конституції. У нашій програмі передбачено завершення переходу до парламентсько-президентської республіки. Що стосується нашої співпраці з БЮТ з цього питання, то на сьогодні достатньо важка ситуація. БЮТ тричі ініціював це питання і тричі знімав його з порядку денного або піднімав питання Харкова, яке для нас неактуальне. Тому ми визначатимемося залежно від порядку денного... У нас є рішення фракції, якщо будуть інші парламентські сили ініціювати зміни до Конституції, то ми підтримаємо. Самі ми не зможемо піднімати питання, у нас немає достатньої кількості голосів".
 
Ю.Костенко, фракція Блоку "Наша Україна – Народна Самооборона":
 
• Вважає, що Україна не готова перейти на парламентську форму правління. «...сьогодні Ю. Тимошенко намагається перетягти владу у парламент, оскільки хоче бути канцлером-імператором, який всім і всіма керує та призначає. Йде боротьба за дуже жорстоке централізоване управління, в якому немає місця демократії». «У Європі парламентські республіки формувалися сотнями років. У нас такого часу не було – потрібно було змінювати все дуже швидко, що стало мотивацією переходу до президентської форми правління». «Сьогодні вся боротьба зводиться до того, хто більше з того чи іншого крісла поцупить в тієї ж держави, тому нічого і не виходить»
 
Ю.Ключковський, фракція Блоку "Наша Україна – Народна Самооборона":
 
• Переконаний, що сучасна українська демократія не витримає випробування парламентської форми правління. «Парламентська республіка не є найкращим варіантом для слабкої в культурному розумінні демократії, для країни, де демократичні традиції ще не вийшли на рівень рефлексів у державних лідерів та суспільства в цілому. Тому говорити про стабільність парламентської демократії достатньо складно». Він нагадав долю парламентської Веймарської республіки, котра завершилася приходом до влади Адольфа Гітлера, та, за його словами, «більш щасливу, але також невдалу» долю IV Французької Республіки, де після конституційної реформи владу отримав авторитарний де Голь. «Там, де демократія більш-менш стабільна, всюди є достатньо впливовий Президент. Саме він виступає в ролі гаранта Конституції та своєрідного арбітра, але аж ніяк не монарха». Відзначив, що особисто не є прихильником виключно президентської форми правління, але повністю парламентську модель для України вважає безнадійною.
 
Р.Зварич, фракція Блоку "Наша Україна – Народна Самооборона":
 
"Будь-яке втручання в сферу повноважень президента може призвести до колапсу влади в Україні і, можливо, навіть поставить під сумнів державну цілісність нашої країни". "... коли ми говоримо про парламентсько-президентську чи президентсько-парламентську форму правління, то це є тільки пустий набір слів. Насправді ж ідеться про те, що коли модель влади демократична, в неї треба закладати максимально ефективні механізми стримування та противаг, щоб жодна з гілок влади не мала надмірної переваги над іншою гілкою".
 
А.Матвієнко, фракція Блоку "Наша Україна – Народна Самооборона":
 
• Вважає, що будуючи систему влади, слід опиратися не лише на досвід інших країн, а, в першу чергу, на ментальність та цінності власної держави. На його думку президентська форма правління має бути збережена, оскільки це ментально близьке нашому народу».
 
Зазначає, що у перспективі Україна може перейти на парламентську форму правління, але для цього необхідна більша зрілість суспільства і серйозні політичні партії, котрих наразі в нашій державі немає. «Сьогодні ми не маємо жодної серйозної, впливової та ідеологічної політичної партії. Сьогодні партії – це холдинги,  так звані «олігархічні угрупування». «Для України це шлях в нікуди. Саме тому ми маємо триматися системи влади, де є сильний Президент, сильна Верховна Рада і сильний уряд. І в цьому трикутнику потрібно чітко розмежувати повноваження і запровадити механізм взаємодії, взаємного контролю та противаг».
 
Експертна думка:
 
С.Хоменко, Главред:
 
• За інформацією з Секретаріату Президента автором БЮТівської Конституції є не хто інший, як В. Медведчук, а голосування за цей проект БЮТівці вже погодили з регіоналами, для чого у Раді й створюється конституційна комісія! Насправді ж Тимошенко хоче тільки саботувати, довівши до фарсу, «справжній» конституційний процес, який у рамках Національної конституційної ради ініціював В. Ющенко.
 
Ю.Лимар, Главред:
 
• Позиція Юлії Володимирівни щодо форми влаштування держави продовжує перебувати у прямій залежності від місця сидіння. Страсбурзькі тези 2008-го, проголошені лідером БЮТ на тлі відкритого конфлікту з Президентом, – тому підтвердження.
 
В.Небоженко, Соціологічна служба "Український барометр":
 
• "Річ у тому, що парламентська республіка – це гарна обгортка звичайної влади олігархічних груп. По-справжньому Україні не потрібна зараз парламентська республіка." "лише по справжньому сильна президентська влада може взяти на себе відповідальність за мобілізацію і за боротьбу з такими страшними політичними і соціальними хворобами, як корупція, бідність і т.п. Можна сказати, що сьогодні робота президентської влади показує масу недоліків ... але з іншого боку, та форма парламентаризму, яка практикується в Україні, загрожує не лише виконанню тих чи інших задач, а й існуванню самої держави». Він впевнений, що сьогодні парламентськими методами користуються ті політичні сили, які не настроєні на щасливе майбутнє України. «Низька політична культура партій і політиків, які увійшли до парламенту, суміш непрофесійності з демагогією і популізмом, роблять цей парламент невгамовним. Тому, як це не банально, я вважаю, має сенс повернутися до ідеї збалансованої президентсько-парламентської республіки».
 
В.Карасьов, Національний інститут глобальних стратегій:
 
• «Логіка еволюції конституційно-політичної системи все ж таки є парламентсько-президентською. Враховуючи зміни до Конституції, які сьогодні пропонуються як Президентом і Національною конституційною радою, так і політичними партіями, основними і міноритарними, все йде до того, що, скоріше за все, Президент буде менше займатися в оперативному режимі управлінням виконавчою гілкою влади і більше сконцентрується на функціях голови держави». Передбачає, що конституційний проект, підготовлений НКР, буде місти в собі посилення функцій президента. «Україна повинна бути президентсько-парламентською республікою, де буде сильний президент і сильний уряд, але ні в якому разі не без Президента чи з мінімально-номінальним Президентом. Збільшення повноважень однієї гілки влади не повинно відбуватися за рахунок зменшення повноважень іншої. Це призводить до політично - перерозподільних конфліктів у державі. Повинні бути такі чіткі і сильні повноваження у президента, парламенту і прем’єра, щоб ця гра була с позитивною сумою. В цьому сенс президентсько-правової республіки на новому етапі української історії».
 
www.gart.org.ua