Ув’язнення Юрія Луценка: що далі?

Станіслав Овчаренко
Диктатори люблять розважатися круглими датами. Анну Політковську вбили у під’їзді власного будинку саме на день народження Володимира Путіна.
Сталін стратив Павла Дибенка саме перед річницею Червоної Армії – адже саме війська Дибенка тікали щосили від німців саме 23 лютого 1918 року. Та спричинили появу дати такого свята.
1937 рік був 20-ою річницею Радянської влади. Коли стратили рештки саме цих героїв-переможців у Жовтневій революції 1917 року…
Як ворогів цієї самої Радянської влади.
Янукович – гідний учень Сталіна: зустрів святкуючих киян на 20-и річчя незалежності 24 серпня 2011 року «Беркутом» та звичайною міліцією…
У 1944 році поклали сотні тисяч солдатів заради того, щоб встигнути у Київ саме до 7 листопада…
 
Так що в усі часи диктатори однакові.
Під ялинку 2010 року запроторили до СІЗО Юрія Луценка. На другу річницю диктатури Януковича Юрію Луценку виголосили обвинувальний вирок.
Гучне свято зробити було незручно (дуже важко намалювати на обличчях киян «радісні усмішки») - отже зробили диктаторові подарунок: вирок Юрієві Луценку.
 
Але, на нещастя, якраз ще треба було проводити шустерівські та кисельовські шоу – і ще виглядати порядними людьми, з якими розмовляють інші порядні люди…
 
Для цього Шустер та компанія вигадали блискучий хід: шоу Шустера різко поділили на 2 частини
1.  Обережне квазі-об’єктивне інтерв’ю Куликова, Кисельова та Шустера з диктатором.
2. Роздуте шоу Шустера з Гайтаною та свободівцем Сиротюком.
Якщо по першому пункту не було нічого цікавого крім двох моментів (ми ще їх згадаємо), то по другому пунктові розіграли цілу виставу: у студію привели ображену Гайтану, її "суперчесного" друга та наставника Кіма – і разом з регіоналкою Оленою Бондаренко, самим Савіком Шустером активно примушували Сиротюка визнати свої расистські погляди та вибачитися перед Гайтаною.
 

 
Савік Шустер на радощах, щоб ЗАМОВЧАТИ більш кричущі проблеми втягнув у багатохвилинну суперечку свободівців, які не вміють виплутуватися з подібних ситуацій.
 
Ми зараз не обговорюємо їх шовінізм та расизм. Ми не є прибічниками «Свободи» з їх дійсною ксенофобією – це їх проблеми.
 
Але така дискусія по окремому випадку відволікла увагу громади в залі та поза нею від проблеми політв’язнів та наступу диктатури на права приватної власності, прав особистості і таке інше.
 
Тобто за допомогою Шустера тактика влади Януковича була успішною на ту мить.
 
Згадаймо, як влада спровокувала з подачі тих самих свободівців конфлікт Сходу та Заходу на питання історії, мови та ще чогось…
Але і у випадку з червоним прапором і зараз з Гайтаною ці провокації у кінцевому рахунку НЕ вдалися – саме через зрілість самого українського суспільства.
Ми повинні подякувати Віктора Януковича як кращого вчителя українського патріотизму – бо сам Янукович та його оточення є взірцеві антипатріоти.
 

 
Не втомимося їх дякувати за добрі уроки правильного розуміння того, що демократією треба не лише користуватися, але й її захищати від люмпенів певного географічного ґатунку.
Нашій опозиції не вистачає ВЧАСНОГО переосмислення дійсного стану речей в Україні.
Забули, що програш на виборах замінить президенту Межигір’я на СІЗО?
А влада Януковича це пам’ятає надто добре.
 
Так що до чого тут виборчі бюлетені?
 
Люди до суду не прийшли саме тому, що така форма протесту як мирна демонстрація сама по собі себе вичерпала як засіб боротьби.
 
Ненависть до диктатури гарячково шукає виходу – щоб вихлюпнутися гарячою хвилею загального гніву.
Так що перший постріл з боку влади буде початком кінця.
 
Адже влада Януковича – надто слабка, щоб мати поле для маневру. Немає у неї ні часу, ні ресурсів, ні навіть мужності.
Адже Янукович та його поплічники розуміють: якщо випустити на волю когось з двох знакових політв’язнів – силовики незабаром вийдуть з підпорядкування влади і приєднаються до народу.
Саме тому ми не втомлюємося повторювати: спочатку Межигір’я – потім Качанівка!
Не навпаки.
 
Строк, який дали Юлії Тимошенко та Юрію Луценку НІЧОГО не важить. Наступний крок – це бажання їх ВБИТИ!
Янукович щиро здивувався, що на Заході зчинився лемент через ув’язнення Луценка та Тимошенко…
Адже так хочеться тиші…
 
Отже – ЩО було цікавим у зустрічі трьох шоуменів з Януковичем:
1.  Янукович ДУЖЕ бажає, щоб Юля благала про помилування, а він би подивився – помилувати чи ні…
2. Янукович дуже високо поціновує Саламатіна, який гепнув стільцем по голові народного депутата від БЮТ: «Прийшов справжній боєць!».
Тобто кар’єру президента можна розпочати через відомі вчинки гаранта, а міністра оборони – гепнувши народного депутата по голові стільцем…
 
Ми бачимо, що не лише народ ненавидить та зневажає такого президента – але і сам Янукович люто ненавидить своїх співвітчизників та ладний задля утримання влади знищити саму країну.
Віддавши потім її рештки Росії Володимира Путіна.
 
Що, це лише «емоція»?
Але саме такі невидимі оку процеси антагоністичного морального протистояння доведуть одного дня до шаленого вибуху.
І це буде несподіванкою для усіх учасників історичних подій.
Як ТОДІ почуватимуть себе наші «непідкупні» судді, прокурори та слідчі? Сам Янукович?  
 
Адже ув’язненням Луценка ми остаточно увійшли у стадію антагоністичного непримиренного протистояння. Вибори лише виведуть на поверхню усі сплячі сили українського суспільства.
З пострадянщиною Януковича буде остаточно покінчено.
Якщо не підуть на поступки – буде загальнонаціональна трагедія.