Цензура vs. плагіат. Що переможе?

Віталій Манько
 
Розслідування шахрайства, викладене у публікації під назвою "Интернет-мошенничество. Часть 1: боты MediaUkraine", отримало несподіване продовження.
 
Оприлюднення статті про аферизм MediaUkraine у секторі SMM було вперше зроблено 2 січня 2012 року на сайті кореспондент.нет в розділі «блоги». 8.01 редакція блогів видалила мою публікацію без попереджень, навіть не поцікавившись додатковими доказами, хоча у відповідності до правил сайту вони мали перевести матеріал у ТОПи за показниками кількості переглядів і поширень. Після цензурування на кореспондент.нет розслідування було розміщено на порталі бюро журналістських розслідувань «Свідомо», згодом набуло широкого розголосу і рекордної кількості поширень на фейсбуці.
 
Обурені цензуруванням користувачі фейсбуку, серед яких чимало журналістів, зажадали пояснень від керівництва кореспондент.нет, але досі не прозвучало ані офіційних коментарів, ані публічних виступів представників руху "Стоп Цензурі".
 
Користуючись бездіяльністю стопцензурщиків і тишою в інформаційному просторі, мене почали вербувати інтернет-видання задля підняття власного рейтингу.      
 

 
Можна було би проігнорувати запрошення працювати на ресурс, який здобув скандальну репутацію, якби не одна обставина. Погодьтеся, не кожен день тобі пропонує оплачувану роботу видання, яке нещодавно тебе ж обкрадало з метою брутального самопіару та роздмухування конфліктів.
 
Увага, вперше публікую скріншот краденого інфопорном авторсього тексту! Зверніть увагу, як змінюється смислове навантаження, коли авторський текст «модифікують» у зловмисних цілях, замінюючи оригінальний заголовок на істеричний крик, заклик до самогубства, а преамбулу статті - на саморекламу. (Жовтим кольором позначено мій авторський текст, який без моєї згоди використано редакцією інфопорну.)
 

 
Нижче - оригінальна публікація.
 

 
Щирі намагання редакторів інфопорну Олександри Тимошенко і Миколи Малухи (на момент написання публікації він позначений у фейсбуці, як "Social Media Director at Інфопорн") видати цю ситуацію, як непорозуміння, погодьтеся, непереконливі і безперспективні, адже мій авторський текст без мого дозволу вбудовано у інший, насичений рекламними гіперлінками. Тут не йдеться про літературну компіляцію, перед нами звичайний плагіат.
 
Дивно, що інфопорн, порушуючи авторські права інших, водночас стверджує, яке це зло.
 
«...як відомо, красти – негарно. І не лише чуже майно, а і чужі думки. Навіть, якщо вони й не оформлені як інтелектуальна власність. Особливо це негарно для партії, яка прагне потрапити до Верховної Ради і навіть заявляє про свої амбіції прийти колись у майбутньому до влади й перетворити Україну на, звичайно ж, державу, де все буде чесно і справедливо.» - повідомляється у публікації "Пам’ятай! Плагіат перетворює тебе на "свободівця"! ПРУФ".
 
Стаття 21 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "Про авторське право і суміжні права" дає визначення правилам використання чужих творів.
 
"Без згоди автора (чи іншої особи,  яка має авторське  право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
     1) використання  цитат  (коротких  уривків)  з  опублікованих творів  в  обсязі,  виправданому  поставленою метою,  в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі  оглядів  преси,  якщо воно зумовлено критичним,  полемічним,  науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат  у формі коротких уривків з виступів і творів,  включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;
     2) використання літературних  і  художніх  творів  в  обсязі, виправданому   поставленою   метою,   як  ілюстрацій  у  виданнях, передачах  мовлення,  звукозаписах  чи  відеозаписах   навчального характеру;"
 
Порушення авторського права в Україні карається штрафами і навіть позбавленням волі, водночас необізнаність у законавстві не звільняє порушника від відповідальності. Отже, знаючи схильність адміністрації інфопорну до шанування закону, можна сподіватися, як мінімум, на явку з повинною власника ресурсу разом із головним редактором, не зважаючи на те, що остання із серйозним виглядом розповідає, що інфопорн не має власника, відповідального за порушення авторських прав.
 
Елементарна перевірка засобами сервісу who.is і публікацій, які знаходяться у відкритому доступі, доводить, що сайт зареєстровано на Тетяну Монтян, отже, за логікою, остання і є відповідальною за все, що коїться на її ресурсі.
 

 
Висновки напрошуються невтішні. Дана ситуація виявила у вітчизняної журналістики нездатність протидіяти цензурі у гонитві за високими рейтингами. На мій погляд журналісти, які не розуміють, що плагіат таке саме зло, як цензура, приречені на вимирання, як клас.
 
Лишається сподіватися, що саме громадські журналісти, блогери, "мережеві хом'ячки" стануть поштовхом до здорових перетворень. Амінь.
 
http://www.svidomo.org/defend_article/5895