Держава-афера

Олег Волчанський
Уявіть, що Ви живете на хуторі разом з іншими 42 сусідами. Всі працюють, щось виробляють. Одні продукти харчування, інші одяг, ще інші - різний інвентар і так дальше.
 
І тут в один прекрасний день приходять троє, та кажуть що від сьогодні всі стають громадянами хуторянської держави з населенням 45 чоловік. Один з них буде приймати закони, другий їх виконувати, третій судити.   А для забезпечення життєдіяльності цього державного утворення вводяться податки:
- Надбавка до вартості всіх товарів (ПДВ)
- Податок на доходи
- Відрахування на забезпечення старості
- інші різноманітні збори.
 
Як наслідок, половина всього виробленого хутором опиняється в них в руках.
Вони приймають закони, що надають їм переваги.
Встановлють різноманітні обмеження та ліцензування, що змушують хуторян платити додакову данину.
Через найманих на кошти хуторян охоронців та через прийняття "потрібних" судових рішень ділять власність хуторян.
Стає важко і невигідно працювати. Всі незадоволені, бідні, але мовчать.
Чому?
 
Все просто - "держава" ділить та розпоряджається половиною виробленого хутором. Трохи для підтримки системи та охоронцям, трохи лояльним, ну і звісно решту собі.
Лояльним бути вигідно - тобі щось дадуть.
Хутором оволоділо магічне явище - "шара". Всі хочуть щось отримати.
Ходять, просять, надіються і покоряються.
 
Нічого не нагадує?