ожественна комедія по-українськи. Усе буде добре!

 
Хочете вірте, а хочете ні, але все, що я Вам розповім – справжнісінька українська правда.
 
Приблизно рік тому один з українських міні олігархів, з ТОП-100 журналу "Фокус", вирішив прогнутись перед президентом України – і якимсь видатним та чарівним способом поздоровити Януковича із Днем Незалежності України-2010.
 
І подарувати Януковичу щось дійсно безцінне.
 
Щось таке, що дарують тільки Царям, а не той мотлох, який зазвичай приносять звичайним президентам, і за який потім ще й критикують.
 
Із цією амбітною метою мініолігарх десь дуже дуже-дуже далеко, за морями й горами, знайшов майже святу людину, і через неї попросив у Бога поздоровити Януковича зі святом.
 
У Всевишній Адміністрації прохання мініолігарха розглянули дуже швидко. Але вирішили дати поздоровлення не Януковичу, а всьому народу, та ще й вирішили заодно подальшу долю цього многостраждального українського народу. Бо Янукович – то тимчасово, а народ – то щонайменше на віки.
 
Ось цей Документ, дослівно й мовою оригіналу.
 
(Примітка: мініолігарх, народжений на Донбасі, просив на російській мові, так і дали, кожна буква має значення, чому саме так сказано – не мені про те судити)
 
Молитвенная песнь во Здравие и Благо Украины.
 
Имя сей страны, называемой Украина (Вкраина), это есть Исток Первородности России, ставшей во главе препятствующей силы зачатию зла, ненависти людской, злобы и гордыни, ведущей всё человечество по пути убийства друг друга, и смерти как таковой на всей планете.
 
Дабы сия Сила противостояния Мирам Зла, а значит Символу Смерти на Земле, не иссякла во плоти душ человеческих сей территории Планеты, необходимо помнить и не забывать Исток Первородности и Любовью овеять Дух и Лик Сей Страны, которая выстояла в схватке со Временем (Сатаническим Сегодня).
 
Поднимем же чару за процветание Украины, за Лик, Душу и Дух Её, за творческую гармонию людей, которые восславили её своим существованием на сей планете.
 
Воспоём песню Господу Всевышнему Творцу и Всемилостевейшему, дабы не забывали мы во плоти живущих сию страну, её значимость на Земле, её силу, дух, воспоём Украину Любовью, которую нам дал Всевышний. Да будет так.
 
И Лик Господний осветит Сознание Первого Лица и его приближения, и проявится Воля Господняя в их душах, да будет Свет Очей Всевышнего в Ликах их, да снизойдёт Истина Творца в сознание их, дабы воспели они песнь Всевышнему и Вездесущему Господу, и радость Господняя посетит души их, и возрадуется Народ сей сему Дару, и дарует и приумножит сию радость всему Миру, всему люду на Земле.
 
И на веки веков сия радость остановит потоки Зла, посланные на Землю.
 
И Любовью воспоём каждого живущего здесь в Радость Господнюю всей планеты. Аминь. СВОМ.
 
Але в людській бюрократичній системі не все так швидко й просто, як у небесній.
 
Спочатку Документ потрапив до дизайнера мініолігарха, який звісно, вирішив трохи поправити Небеса.
 
Потім документ потрапив до АП, де волюнтаристи вирішили, що не варто президентові читати Документ, у якому визначено місію й майбутнє України.
 
Не царська то справа – про місію читати й знати куди йде народ.
 
І спочив Документ у безкрайніх бюрократичних просторах на Банковій.
 
Царський дарунок отримав не Янукович. Він отримав багато інших, бо Документ не витримав зовсім не духовної конкуренції з картиною з оголеною жінкою.
 
І ми ще цілий рік блукали, не знаючи своєї сяючої долі.
 
Однак, як відомо, рукописи не горять. Хоч і через рік, але ми маємо можливість прочитати цей тост за святковим столом на честь 20-ї річниці України.
 
Врешті-решт, тепер ми знаємо напевне – усе буде добре, житимемо як у Бога за пазухою. А коли – залежить від нас, а не від чиновників із Банкової.
 
Михайло Притула, спеціально для УП