Іван Андрусяк. УДАР ПО НОГАХ

"...Я легко повірю в те, що якимось молодим і гарячим патріотам не хочеться чекати до виборів, і вони готові діяти вже нині. Однак я нізащо не повірю в те, що ці молоді й запальні патріоти встигли за кілька місяців знайти одне одного, створити організацію, здатну добре продумати й спланувати вибух, а головне – дістати і змайструвати вибухівку так, щоб про це ніхто не знав (не кажу про правоохоронні органи – хай просто батьки) і не зміг цього упередити. Гаразд: вони могли купити болгарку, кинутись "на пощастить" уночі до бюста й відпиляти голову – і їм, припустимо, пощастило, і їх не піймали. Але щоб після цього вони буквально за кілька днів цей бюст ще й спокійнісінько "бабахнули", і ніхто нічого не завважив, і ніхто нікого не піймав – так не буває! Аж так не щастить навіть молодим і запальним патріотам! Так можуть діяти хіба професіонали, які вміють вести спостереження, уникаючи камер зовнішнього огляду (не повірю, що їх там не було й вони не вели запису), які, до того ж, мають інформаторів як серед працівників компартійного офісу, так і серед правоохоронців, що розслідують "відпилювання голови". Якби в нас були такі професіонали, то я певен, що ми почули б про них набагато раніше і з набагато гучнішого приводу, ніж якийсь задрипаний бюст на подвір'ї задрипаного обкому.
 
Весь матеріал можна прочитати тут: http://www.inlit.com.ua/node/4120"
 
Сергій Пантюк