Партiя регiонiв забирає у людей землю!

Людям ще тiльки обiцяють заплатити по 285 гривень за сотку, а бульдозери вже знищили їхнi городи
..."Не вiддасте землю добровiльно -- заберемо силою", -- так чиновники готуються до Євро-2012.
 
Чи ж знає свiтова спiльнота, яка довiрила Українi проводити Євро-2012, про те, що у Львовi iнвалiди, онкохворi, жiнки з немовлятами готовi лягти пiд колеса бульдозерiв, а чоловiки -- взяти зброю до рук? Чи знає справжню цiну спортивної гри?
 
Люди налаштованi захищатися вiд Євро-2012. Бо їх -- грабують. Зухвало i вiдверто. Чиновники наказують продати людям їхню землю дешевше за яму на цвинтарi. Ще й залякують: не вiддасте -- прийдуть "донецькi пацани" i переконають...
 
-- Я не сплю ночами: боюся, що мене вб'ють. Що вб'ють дiтей i чоловiка. Боюся, бо маю на те пiдстави: мою землю, яку нинi забирають за копiйки, завтра хтось продасть за мiльйони доларiв -- ось вона, справжня цiна Євро-2012. Цiна людської землi, яку забирають пiд дорогу для євростадiону, -- страх смертi.
 
Людям є чого хвилюватися. Цiна питання надто висока. Десятки гектарiв, яких чиновники вимагають у людей добровiльно зректися, коштують за ринковими цiнами щонайменше 10 мiльйонiв євро. А людям за це хочуть заплатити... 71 тисячу на всiх!
 

"У нас Євро, а ви -- бидло!"
 
-- У нас -- Євро! А ви -- бидло, нiхто! У сiльрадi нам показують на дверi i кричать: геть! -- обурюються люди.
 
Конфлiкт навколо Євро-2012 розгорiвся не на жарт. Яблуком розбрату мiж чиновниками та жителями декiлькох прилеглих до Львова сiл став євростадiон. Точнiше, земля навколо нього.
 
Земля, на якiй начебто має постати iнфрастурктура спортивної арени, є власнiстю 60 людей. Вони мають усi правовстановлюючi документи на цю землю. А вiддiляє цi землi вiд великого мiста хiба стежка. Цей фактор виявився вирiшальним у бiзнес-грi нечистих на руку чиновникiв, котрi хочуть заробити грошi на людськiй земельцi. Великi грошi.
 
Як почули селяни Зубри, що землю їхню хочуть забрати, Степановi Гiю, сiльському головi, не довелося людей на збори налигачем тягнути -- самi прибiгли. Ще й дiтей привели. Земля -- то все...
 
-- Крик у сiльрадi стояв страшний. Старих водою вiдливали. Люди не розумiли, що коїться. Нам сказали: за метр землi -- 2 гривнi 85 копiйок. Вiдповiдно, за сотку -- 285 гривень. Та це не грошi, а -- знущання, грабунок. Земля ж тут -- золота, -- Ольга Петрiв i сьогоднi, згадуючи сiльське вiче, хапається за серце. На столi -- гора пiгулок. Двi операцiї. Злоякiснi пухлини. Та бiльше за зболене тiло болить їй оте Євро-2012.
 

 
Ольга Петрiв, iнвалiд 2 групи, онкохвора, мати двох дiтей.
"Якщо я помру, що залишу дiтям?"
 
-- Я можу померти у будь-яку хвилину, бо грошей на лiкування не маю. Ця боротьба з чиновниками забирає у мене останнi сили. Але хай знає цiлий свiт: до кiнця, до останнього дня я буду боротися за свою землю. У мене двоє дiтей, i земля -- єдине, що я можу їм лишити...
 
Пiд вилучення землi для будiвництва начебто дороги до євростадiону у
важкохворої жiнки потрапило майже два гектари земельної дiлянки. Пай. Батькiвський спадок. Усе її багатство.
 
-- Якби я вiддала свою землю за цi обiцянi грошi -- мене ненародженi внуки прокляли б.
 
У селi лише й розмов було: землю забирають за безцiнь. Не вiддамо! Чотири родини оголосили державi вiйну. I сказали: як треба -- помремо за свою землю! А 56 власникiв дали згоду на продаж й написали заяви. Нинi й самi достеменно не знають, що пiдписували. На руках -- жодного документа.
 
-- Я тiльки приходила до тями пiсля операцiй, одразу йшла до сiльради, їхала до району. Писала заяви, що не продам землю, бо цiна низька, та й не хочу я її продавати. Просила? аби не забирала її у мене, а дали рiвноцiнну взамiн. Але мене нiхто й слухати не хотiв, показували на дверi -- геть! А вдогiн чула: бидло...
 
"Хоч пiд танки за землю!"
 
Кричати та непритомнiти людям було чого. Нинi ринкова цiна однiєї сотої землi бiля євростадiону коштує... 5 тисяч доларiв, або ж 40 тисяч гривень. Це не 285 обiцяних гривень. Рiзниця вiдчутна. А ближче до Євро-2012 цiни поповзуть вгору...
 
-- Нас збирали кiлька разiв. Люди не погоджувалися вiддати за безцiнь свою землю. Просили, згiдно iз законом, дати їм дiлянки  взамiн або викупити їх у них за ринковою цiною. Але чиновники, котрi приїздили на збори з району та областi, на те лише смiялися й постiйно лякали: не пiдпишемо -- все одно, без пiдписiв, заберуть землю й не заплатять i тих грошей, -- Анна Ушакова дала попередню згоду на продаж своєї дiлянки. Але жiнка каже: вiдтепер будь-якi документи на вiдчуження землi пiдписуватиме лише з адвокатом.
 
56 власникiв землi погодилися вiддати свою землю за безцiнь. Щоправда, селянам начебто вдалося вижебрати-викричати вже не 2,85 гривнi за сотку, а "аж" 6 гривень 25 копiйок! Але, кажуть, це лише пообiцяли, бо навiть отих мiзерних грошей ще нiхто не бачив. Анi грошей, анi документiв, щоб щось гарантували.
 
-- Ви не уявляєте, що у нас робилося! Нас лякали й бульдозерами, казали, що земля бiля стадiону вже належить донецьким, а тi заберуть все й питати не будуть! Ми боялися за своє життя i життя своїх дiтей, то й пiдписували. Що ми -- нiхто! А в них -- влада. Вб'ють, i родина знати не буде, де тiло шукати, -- отак будують євростадiон. Стадiон, замiшаний на сльозах.
 
Та не всi у Зубрi злякалися "донецьких пацанiв" i бульдозерiв.
 
...Вiсiм осiб на 20 квадратних метрiв. Вбиральня на вулицi, води немає. У хатi дешевенький диван й вицвiла iкона Божої Матерi. То такi статки багатодiтної родини. Кероди знають, що чиновники називають їх "злиднями". Мати родини каже: нехай Бог їм те простить. Але землi вона їм
не вiддасть. Хiба що за рiвноцiнну. Бо так каже закон. Бо земля i дiти -- то все, що чоловiк їй лишив. Сам на заробiтках у Росiї згинув. Одна вона їх ростила...
 

 
Наталя Керод -- з багатодiтної родини. Її батько загинув на заробiтках.
 
-- Все моє багатство -- то шестеро дiтей, семеро онукiв i два гектари землi. Я просила дати менi землю натомiсть, але зi мною навiть нiхто й говорити не хоче. Женуть як собаку, кажуть, по трупах трактори пустять. Та хай на мене їдуть хоч бульдозерами, хоч стрiляють з танкiв -- вмру, а землi не вiддам, -- Надiя Керод каже, що пiде пiд тi танки з дiтьми i внуками. Бо втрата землi для її родини рiвноцiнна смертi.
 
-- Я розумiю, що навiть 6 гривень 25 копiйок за метр -- то смiшнi грошi, що людей обдурили, але дала згоду, бо не бачила iншої ради: моя дiлянка мала, бiля цвинтаря. Я її анi продам, анi вирощувати там нiчого не хочу. Але якщо б у мене було стiльки землi, як у Керодiв, у Петрiв чи Бобенчик, майже по два гектари в кожного, я б нiколи її не вiддала! -- каже Наталя Бойцун. Копiї
документа, який вона пiдписувала у сiльрадi з приватним нотарiусом, їй також не дали...
 
Нiхто iз людей й досi не бачив жодного документа щодо експертної оцiнки їхньої землi, котру забирали у них добровiльно-примусово.
 
Велика євроафера
 
...Земельнi паї Наталiї Керод, Ольги Петрiв та Валентини Бобенчик (майже шiсть гектарiв) -- навпроти стадiону. Ласий шмат для бiзнесменiв. У розпорядженнi N921/0/5/10, яке видав член Партiї регiонiв, губернатор Львiвщини Василь Горбаль, чиновник спромiгся написати лише три пункти: визначити перелiк земельних дiлянок, якi пiдлягають вiдчуженню, пановi Щадрiну, директору з будiвництва об'єктiв до Євро-2012, наказано забезпечити грошову експертну оцiнку людської землi, а пану Губицькому, своєму заступниковi, пан Горбаль велiли все проконтролювати.
 
I все. Про те, що закон чiтко каже вилученi у власникiв дiлянки, що необхiднi для суспiльних потреб, замiнити рiвноцiнними -- головний регiонал Львiвщини скромно промовчав. Напевно, так було вигiдно.
 
Зате у додатку -- списки людей, у яких чиновники забирають понад 20 гектарiв їхньої земельки. Начебто пiд дорогу. Що ж це за дорога така буде? До Донецька її викладатимуть чи що?
 
Чому власникам землi не надiслали повiдомлення про викупну цiну? Не зазначили термiн викупу? Не вказали джерела фiнансування витрат, пов'язаних з викупом? Не надали iнформацiї про землю, яка може бути надана замiсть забраної? Чому землю забирають усю, а не частину, через, яку, до прикладу, проляже дорога?
 
Мабуть, саме тому, що вiдповiдi на цi питання розкривають справжнi плани чиновникiв, адже, навiть, проекту забудови територiї людям нiхто не показав. А на тому, що люди побачили, скориставшись своїми каналами,
видно чiтко: їхнi землi вилучають не зовсiм "пiд дорогу".
 
На гектарах землi, що пропахла потом та кров'ю, землi, що не дочекалася, аби на нiй, рiднiй, засiяти пшеницю, -- на цiй землi заплановано будувати готель, торговельний пасаж, центр виставкового продажу, офiсний комплекс, адмiнiстративно-побутовий комплекс... Майже усе -- заклади комерцiйного характеру. Нiчого спiльного з цiльовим призначенням, яке дозволяє примусово вилучити землю "для суспiльних потреб", тут немає. Себто, людей просто дурять.
 

 
На ескiзi забудови чiтко видно, що на частинi землi, яку вилучають у людей, буде не дорога, а торговельний центр
 
I ще що цiкаво: "документ Горбаля" побачив свiт щойно у вереснi, а роботи на городах людей почали ще у липнi! Та ще й якiсь експерти рахували цiну землi. То 2 гривнi 85 копiйок за сотку, то шiсть. Крайнього iз експертiв нинi знайти важко. Хто у вiдрядженнi, а хто на нарадi. Але не потрiбно бути експертом, аби зрозумiти: запронована цiна на купiвлю землi -- не цiна, а знущання.
 
***
 
Конституцiя України гарантує право на недоторканнiсть приватної власностi, а найперше -- землi та майна своїх громадян. Закон України "Про вiдчуження земельних дiлянок", якщо вилучають землю для суспiльних потреб, як у ситуацiї з Євро-2012, чiтко каже: надати власнику землi взамiн рiвноцiнну дiлянку.
 
9 жовтня. 17.30. На землi, приватнiй власностi Валентини Бобенчик, матерi двох неповнолiтнiх дiтей, одне iз яких -- iнвалiд, їздять десятки автомобiлiв, якiсь люди вивантажують землю. Жiнка не дала жодної згоди на продаж своєї землi. Її нiхто не питав, чи можна їздити i смiтити на її приватнiй територiї?
 

 
Валентина Бобенчик, мати двох дiтей. Старша донечка -- iнвалiд.
Вона i чоловiк -- безробiтнi. Її земля вже знищена
 
На земельнiй дiлянцi Наталi Бодак, вчительки iсторiї зi Сокiльникiв, яка не дала згоди на продаж дiлянки, уже давно будують дорогу. Iншу стару вчительку, яка хотiла захистити свою приватну власнiсть, на очах багатьох виштовхали у плечi з кабiнету...
 
Яке чергове розпорядження видасть влада? Може, i мертвих з нагоди Євро-2012 попросить вiддати свої "два на два"?
 
Свiтлана МАРТИНЕЦЬ
 
http://www.expres.ua/main/2010/11/11/41367