Цензура возвращается

Цензура повертається
 

В Україні будують «свободу слова» за кремлівським зразком, бо треба приховати передвиборчий обман
 

Партія регіонів відмовилася від виконання своїх головних передвиборчих обіцянок щодо збільшення соцстандартів.  Бюджет-2010 – це бюджет обману, де кожна цифра свідчить про те, що регіонали обдурили виборців, коли просували Януковича в президенти.  Натомість, нова влада добилася чималих «успіхів» в згортанні демократії, здачі національних інтересів на користь сусідньої держави тощо. Для того, щоб засліплений передвиборчою пропагандою простий люд не прозрів, треба вставити кляп до рота журналістам…
Журналістам забороняють подавати гострі теми
 
Дев’ятнадцятеро журналістів «Телевізійної служби новин» каналу «1 +1» у відкритому листі заявили про існування цензури, у якій вони звинуватили Генерального директора «плюсів» Олександра Ткаченка. «Нам заборонили висвітлювати певні теми та події. Наші сюжети, в яких присутня критика діючої влади, з політичних міркувань знімають з ефіру»», – зазначили журналісти у спільній заяві.
 
Подібне відкрите звернення зробили журналісти програми «Вікна» каналу СТБ. За їхніми словами, в інформаційне мовлення каналу під виглядом переформатування програми впроваджуються нові принципи, серед яких, приміром: «уникати журналістських розслідувань», «розповідати про політичні темах одним рядком», «уникати іронії» і т.д.
 
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» висловила стурбованість оприлюдненими фактами: «Оскільки такий тиск на медіа у демократичній країні неприйнятний, «Репортери без кордонів» підтримують спротив журналістів і закликають всіх, хто вірить у вільну пресу, чинити так само», – сказано в її заяві від 8 травня. А голова Незалежної медіапрофспілки України Роман Скрипін не виключив, в разі посилення контролю держави над ЗМІ, проведення журналістських страйків.
 

Всі канали належать конкретним олігархам. Команда – «мочити» Тимошенко
 
Проблема України в тому, що система оліхархічного володіння вітчизняними медіаактивами, зокрема телебаченням, встановлена ще за Кучми, останнім часом абсолютно не змінилася. Власником провідних телеканалів є незацікавлений у справжніх реформах великий бізнес, який і привів до влади Януковича.
 
Зокрема, телеканали «Інтер», К1 та К2 контролюються Валерієм Хорошковським та Дмитром  Фірташем, останній з яких заробляв мільярди завдяки газовому посереднику «РосУкрЕнерго». Вони ж фактично контролюють і державний УТ-1. Телеканал «Україна» належить Рінату Ахметову. СТБ, Новий, ICTV входять до умовного медіахолдингу зятя Кучми Віктора Пінчука. 1+1 контролюється ще одним мільярдером Ігорем Коломойським. Тобто, усі найрейтинговіші канали сьогодні не просто лояльні до влади — вони напряму взялися обслуговувати її інтереси. Про це можна судити не лише за сигналами журналістського середовища, – достатньо просто включити новини.
 
Як зазначає у своїй статті «Фактор страху» оглядач видання «Телекритика» Отар Довженко, останнім часом з ефіру зникли експерти, політологи, які зазвичай коментували ті чи інші події. Зараз усі оцінки лунають з вуст або самих кореспондентів, або й анонімних авторів підводок до телесюжетів.
 
Здійснюється маніпуляція інформаційними потоками, оскільки – «в ролі опозиції Партію регіонів влаштовують будь-які «конструктивні», але менш популярні за Блок Юлії Тимошенко політичні сили…За конструктивну опозицію визнається Арсеній Яценюк, якого рекомендовано показувати в новинах як альтернативу Тимошенко», – пише автор.
 
Крім того, журналіст показує й інші прийоми пересмикувань – консолідаційні процеси в опозиційному середовищі висвітлюють, роблячи акцент на неспроможності об’єднатися,  разом із владою лояльні до неї ЗМІ зосереджують увагу на деструктивності дій опозиції, яка «дестабілізує ситуацію» тощо.
 
Протест співробітників двох телеканалів показує ситуацію яка склалася на більшості з них – телебачення стає інструментом маніпуляції, а достовірну інформацію можна знайти хіба що в інтернет-виданнях та незалежній пресі.
 
Інтегруючи українську економіку в російську нова влада, очевидно, хоче вибудувати за російським зразком і стосунки з медіа.  Чи насправді Україна — не Росія, і чи спротив журналістів та суспільства виявиться організованим, побачимо в найближчому майбутньому.
Плашка
 
Власником провідних телеканалів є незацікавлений у справжніх реформах великий бізнес, який і привів до влади Януковича. Тому в новинах на всі лади вихваляють Януковича, а діяльність головної опозиціонерки, Юлії Тимошенко, замовчують, або перекручують. Поки що владу можуть критикувати на деяких ток-шоу, але до осені влада може їх закрити.
 
Олена Ткачук, «Критика»
 
http://critica.in.ua/