Лукашенко: ''Нет у нас украинского нацменьшинства!''

Президент при этом отметил, что в Беларуси, с его точки зрения, нет никаких нацменьшинств. "Нет у нас польского, русского, украинского, еврейского и прочих нацменьшинств, у нас есть граждане нашей страны. И нам абсолютно безразлично кто они по национальности. Нам важно, чтобы это был профессионал и гражданин нашей страны", – сказал Александр Лукашенко. Глава государства уверен, что 99,9% живущим в Беларуси полякам другая земля не нужна.
 
Президент в качестве одной из исторических заслуг Беларуси отметил то, что в республике удалось сохранить межконфессиональное и национальное единство. "Никаких меньшинств у нас нет, у нас единое монолитное общество, а то, что у кого-то в жилах течет польская кровь, а не русская или белорусская, то какая разница?! Она что, ни того цвета?! Это моя принципиальная позиция", – заключил Александр Лукашенко.
 
http://president.gov.by/press89478.html#doc
 
А теперь представьте себе, что об отсутствии русского меньшинства в своей стране заявил президент Эстонии/Латвии/Литвы/Молдовы/Украины/далее по списку. Какие бы вопли мгновенно раздались из Москвы! А так все тихо. И Киев ни гу-гу – подумаешь, в Беларуси украинцев нет.
 
Утешает лишь одно – что для Лукашенко там нет и белорусов. Сплошное межнациональное (как и межконфессиональное) единство.
Угода
 
між Україною та Республікою Білорусь про
 
співробітництво у забезпеченні прав осіб,
 
які належать до національних меншин
 
(Угоду ратифіковано Законом
 
N 1601-III (1601-14) від 23.03.2000)
 
Україна та Республіка Білорусь, що надалі іменуються
 
"Сторони",
 
вважаючи, що розвиток і зміцнення відносин дружби,
 
добросусідства та співробітництва між ними відповідають інтересам
 
їхніх народів,
 
беручи до уваги взаємозв'язок історичної долі народів обох
 
держав, їхню духовну та культурну близькість, а також положення
 
Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною
 
і Республікою Білорусь від 17 липня 1995 року (112_692),
 
підтверджуючи свою відданість дотриманню міжнародних
 
стандартів у сфері прав людини, закріплених у Загальній декларації
 
прав людини (995_015), міжнародних пактах про права людини
 
(995_042, 995_043) та інших основоположних документах ООН,
 
враховуючи зобов'язання, що випливають із Гельсінського
 
Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі,
 
документів у галузі людського виміру ОБСЄ,
 
виходячи з того, що права осіб, які належать до національних
 
меншин, є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини,
 
беручи до уваги, що на території кожної Сторони проживають
 
особи, які належать до української та білоруської національностей,
 
визнаючи, що національні меншини є невід'ємною частиною
 
суспільства, в якому вони живуть, збагачують його своєю працею,
 
самобутністю та культурою,
 
будуючи відносини у сфері забезпечення прав національних
 
меншин на основі взаємної поваги та рівноправного партнерства, а
 
також, виходячи з необхідності забезпечувати на державному рівні
 
потреби в галузі культури й освіти білоруської національної
 
меншини в Україні та української національної меншини в Республіці
 
Білорусь,
 
будучи впевненими, що для послідовного забезпечення прав
 
осіб, які належать до національних меншин, збереження й розвитку
 
їхньої етичної культури і мовної самобутності необхідно розвивати
 
плідне співробітництво, розширяти договірно-правову базу в сфері
 
міжнаціональних відносин,
 
домовилися про таке:
 
Стаття 1
 
У цій Угоді під особами, які належать до національних меншин,
 
розуміються відповідно:
 
громадяни України, які відносять себе за етнічними,
 
культурними і мовними особливостями до білоруської національної
 
меншини;
 
громадяни Республіки Білорусь, які відносять себе за
 
етнічними, культурними і мовними особливостями до української
 
національної меншини.
 
23.05.2010 19:36 _ Юрий Свирко