Леся Гонгадзе: Я не вірю у самогубство Кравченка

Фрагменти інтерв’ю з матір’ю Георгія Гонгадзе журналісти студії «Кримінал. ТВ»  починають серію публікацій, які повинні надати відповідь на тайну так і не з’ясованих  донині обставини загибелі колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. Наступними інтерв’юерами будуть Леонід Кучма, Володимир Литвин, Микола  Мельниченко, Святослав Піскун та інші дійові особи, які були безпосередніми учасниками тих трагічних подій буреломного 2005  року. Стилістика оповіді Лесі Гонгадзе збережена.
 
Кримінал. ТВ (Кор.): - На Вашу думку, розслідування справи при «помаранчевій» владі стало динамічнішим і об’єктивнішим?
Леся Гонгадзе (Л.Г.) - Якщо чесно вам сказати, дуже чесно, положачи руку на серце – після того як засудили Костенка, Протасова і було 120 засідань суду, на яких я була кілька разів присутня, і я наводила аргументи – що це Таращанське тіло не належало моєму сину. Мої аргументи не були прийняті судом взагалі. Тому я зробила висновок – що комусь треба узаконити всю ту неправду, яка робилася роками.
 
Кор.: - Пані Лесю, а Ви особисто вірите у самогубство Юрія Кравченка?
Л.Г. - Якщо нам всім, всьому світові, українському народу говорять, що генерал Кравченко, стрілив собі один раз сюди (показує у район скроні – кор.), потім подумав – ні, я ще не вмер, потім другий раз стрілив собі сюди. І ми в це маємо повірити? І що родина Кравченка не може досі найти правди, бо справу закрили…?
 
Кор.: - Юрія Кравченка називають головним організатором вбивства Георгія, Ваша особиста думка  дещо відрізняється…
Л.Г.  - Як я була в парламенті, на слуханнях, я його бачила – він доповідав по  справі мого сина, зустрічалася на похороні у Чорновола. Надзвичайно шляхетний, гарний, пристойний мужчина, прекрасно одягнений, пасувала йому генеральська форма, зовнішність така не стандартна – гарна. І як на мене, людина, яка має таку здольну красу – вона не є схильна до таких дрібних злочинів. Коли я довідалася, що він нібито застрелився – мені було його шкода, бо дуже був гарний мужчина.
 
Кор.: - Тим не менш, у Вас є підстави вважати Кравченка не винним у зникненні Вашого сина?
Л.Г. - Немає людини, немає проблем. Всім же відомо, що його викликали в прокуратуру в п’ятницю. Він мав іти в прокуратуру і раптом о 8-мій годині таке стається. Ще й така смерть дуже дивна. На скільки я знаю, він мав іти в прокуратуру аби сказати правду про Таращанське тіло.    Тобто у нього була велика кількість матеріалів по цьому ділі, де вони ділися  - ніхто й до нині не знає. Але це дуже показово у наші державі, що ні одна справа не була доведена до логічного закінчення. Бо людей вважають лохами, справжніми лохами, що можна будь що «повісити».
 
Кор.: - Значить і Кучму Ви теж не звинувачуєте?..
Л.Г. - Я як мама, спочатку бурно зреагувала. Бо я казала сину – не лізь туди, куди тебе не просять. Особисто я до пана Кучми не маю жодних претензій, я перед Кучмою вибачилася, може я щось погане сказала, може щось погане про нього подумала – бо як людина маючи таку посаду таке становище може спуститися до такого? В кінець кінцем мого сина можна було і просто знищити. Він же без охорони.
Можна було і аварію зробити, і у темноті просто прибити. А це просто треба було комусь розкрутити цю справу,  зробити – щоб  підняти шум на весь світ. І це ж треба якось закінчувати, бо всюди вже стоять пам’ятники Гонгадзе – в Америці, в Києві, на місці нібито вбивства теж пам’ятник – і туди приходять вищі посадовці держави ложать квіти.
Такого не можна робити поки тіло не поховане. Тим не менш, хтось добре на цьому розкрутився. Я це все зрозуміла. Тому я прийшла особисто до пана Кучми і попросила у нього вибачення, і не маю до нього як мама жодних претензій.
 
http://kriminal.tv/news/history/240210gongadze.html