Що робити людині мислячій у другому турі?

 
7 лютого український народ продовжить обирати свою майбутню долю. Нелегким вибором між Януковичем і Тимошенко діляться відомі люди...
 
Юрій Андрухович, письменник:
 
НЕХАЙ ІДУТЬ ОБОЄ К БІСУ, ХІБА ЩО ТИМОШЕНКО ЗНАЙДЕ ЯКІСЬ ОСОБЛИВІ СЛОВА
 
Юрій АндруховичПоки що я думаю, що просто не піду голосувати. Набридло вигадувати якісь аргументи про “менше зло”, тому нехай ідуть вони обоє к бісу.
 
Ну хіба що станеться щось дуже дивне – і Тимошенко знайде якісь такі надзвичайно проникливі проєвропейські слова, або її відкрито підтримають ЄС і США, загалом Захід, тоді, можливо, в останній момент я таки піду і вкотре дам себе обманути.
 
Янукович, як ви розумієте, взагалі не обговорюється.
 
Владислав Троїцький, власник театру «Дах»:
 
ЯНУКОВИЧ – ЦЕ В КІЛЬКА РАЗІВ ГІРШЕ, НІЖ ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ У КИЄВІ
 
Владислав ТроїцькийТут вибір невеликий… Для мене точно, як для громадянина, як інтелігента, якщо Янукович буде Президентом, мені не буде добре. Мені важко уявити, що Президентом країни може бути людина такого рівня. Важко уявити… Та оскільки я живу в цій країні, мені все одно доведеться якимось чином взаємодіяти з президентською посадою. Не з особистістю, а з посадою. І тут я розумію, що в мене будуть проблеми. Доведеться або виїжджати з цієї країни, або намагатися щось зробити.
 
На жаль, у мене багато друзів, які вже схильні до еміграції. Гадаю, що незабаром почнеться нова хвиля міграції, незалежно від перемоги одного чи другого кандидата. Один мій друг сказав: «Раптово я себе почав відчувати туристом у своїй країні, тому не хочеться тут нічого робити».
 
Та, незважаючи на все, я стоятиму до кінця. Робитиму для цієї країни все по максимуму, допоки стане взагалі нестерпно.
 
Звісно, усі мої друзі більше побоюються Януковича, тому що ті правила, які ним запропоновано, несумісні з етичними принципами людей.
 
В економіці, соціальній сфері, освіті, медицині, ситуація настільки наближена до катастрофи, що для мене загадкою є мотивація людей, які борються за президентську посаду. Бо ці проблеми такі глобальні, що для їх розв’язання немає жодних передумов: ні механізмів, ні команди, нічого.
 
Стабільність у країні можна створити тоді, коли люди хочуть працювати, рухатися вперед. А в нашій країні проблема в тому, що люди не хочуть працювати й не хочуть рухатися вперед. Вони просто доживають своє життя в пітьмі горілки й наркотиків.
 
Я точно не заангажована людина, я нікого не підтримую, ні від кого фінансово не залежу, але мені ближча Тимошенко, бо вона принаймні виглядає пристойно й говорити може. На жаль, з команди Януковича я не чув жодної людини, яка б не говорила цинічні речі. Я у своєму житті найбільше боюся цинізму та безпринципності. Якщо прийде Янукович – це буде в кілька разів гірше, ніж Черновецький у Києві. Тут можна проводити дегустацію гівна... Те, що відбувається в Києві, – це взагалі за межею добра і зла, і це тенденція. Київ же обрав… І те, що вибере Україна, – вибере Україна.
 
Олександр Чалий, екс-заступник глави Секретаріату Президента :
 
З ЯНУКОВИЧЕМ ЖИТТЯ НЕ ЗУПИНИТЬСЯ
 
Олександр ЧАЛИЙУсім раджу голосувати серцем, а потім – після другого туру – головою робити все, щоб переможця визнали і щоб це сприяло встановленню стратегічного консенсусу у вищих ешелонах влади, аби в найближчі три-чотири роки зробити крок у модернізації країни на засадах європейських цінностей.
 
На моє глибоке переконання, перспектива полягає в одному – програма Тимошенко більш спрямована на європейську перспективу України. Програма Януковича дає елементи певної стабілізації.
 
Якщо ми кажемо, що ми демократи, якщо ми поважаємо Помаранчеву революцію, то ми також поважатимемо вибір громадянського суспільства, яке б воно не було: недорозвинуте чи не зовсім європейське.
 
Мене особисто найбільше непокоїть, як поведуться кандидати після виборів: віддадуть сили на об’єднання країни чи на боротьбу одне з одним. У Тимошенко є пункти, які мені близькі, і в Януковича – теж. Але налаштування на реформи в країні більше відчувається в Тимошенко. Та й з Януковичем життя не зупиниться. Я переживав вибори 1993 року, було приблизно те саме…
 
На мою думку, якщо Тимошенко виграє, то буде більше можливостей для знаходження загальнонаціонального компромісу.
 
Микола Рябчук, політолог, письменник:
 
ОБИДВА – ГОМО СОВЄТІКУС
 
Микола РябчукЩо робити мислячій людині чи моральній?.. На жаль, драматизм цьогорічних виборів полягає в розбіжності цих двох підходів. Моральний вибір, гадаю, підказує голосувати проти обох, тому що обидва кандидати, на мій погляд, – гомо совєтікуси, схильні гратися з правилами, а не грати за правилами, керуватися, сказати б, революційною доцільністю, коли мета виправдовує засоби, а переможець отримує все.
 
Жоден із них не має уявлення, що таке правова держави – а без цього, повірте, жодних істотних змін у нашій беззаконній країні не буде. Натомість раціональний вибір підказує, що потрібно все ж голосувати за менше зло, яким мені з низки причин видається в цій ситуації Тимошенко.
 
Так чи так, а потрібно йти й голосувати – хоч проти Януковича, хоч проти обох. Бо найгірше, що можна сьогодні зробити, – це не брати взагалі участі у виборах. Така поведінка, на мою думку, безвідповідальна й дурна. Тобто – і неморальна, і нераціональна.
 
Дмитро Корчинський, публіцист:
 
ПРОЇЖДЖАЮЧИ ПОВЗ ВИБОРЧУ ДІЛЬНИЦЮ, ЗУПИНІТЬСЯ, ПЛЮНЬТЕ В ЇЇ БІК І ЇДЬТЕ ДАЛІ
 
Громадяни України між першим і другим туром повинні думати про щось більш суттєве, ніж вибори. Тобто про філософію, жінок, коней, зброю, якості вина, але не про вибори, бо виборча демократія – справа плебейська.
 
Гадаю, люди мають віддаватися мисленню щодо всього загального і з точки зору всезагального.
 
У день другого туру виборів треба зайти в магазин, купити доброго французького вина, трохи сиру… Благо, не буде посту… Узяти сім’ю, приятелів чи подругу й виїхати кудись за місто на гарний ландшафт. Випити там цю пляшку вина, заїсти сиром, подихати свіжим повітрям, можливо, покататися на ковзанах, як це роблять персонажі на полотнах малих голландців. А проїжджаючи повз виборчу дільницю, треба зупинитися, плюнути в її бік і поїхати далі.
 
Особисто я ніколи не ходжу на вибори. Навіть не йду, щоб проголосувати за себе, коли балотуюся, бо вибори – це справа занадто нешляхетна.
 
Опитала Ксеня Лесів