Балада про конституційний суд


Балада про конституційний суд Вісімнадцять суддів дбали про закон.
Та один продався аж за міліон.
 
Вже сімнадцять суддів розглядали справу.
Тут завібрував айфон і прийшла малява.
 
Аж шістнадцять суддів аналізували «тушки».
Звабила законника президента подружка.
 
П’ятнадцятеро суддів Конституцію читали.
З Банкової рявкнули – одного не стало.
 
Чотирнадцять суддів в мантіях стоять.
Он стирчить брудна білизна – тобто, компромат.
 
З тринадцяти суддів бідна пані ледве дише:
Між нею й Конституцією пробігла чорна миша.
 
Суддів вже дванадцять. Доповідач тут?
Ні, йому ПРИВАТно рішення дають.
 
Одинадцять суддів голосують «за».
У сімох по щоках котиться сльоза.
 
Четвірка відвернулася. Ці – непримиренні?
Хоч надто підозріло в них топорщаться кишені...
 
Нарешті, троє суддів особливу думку мають.
У нас дуля в кишені, а вони свою – виймають!


Юрій Шеляженко (15.04.2010) durdom.in.ua