З привітом із Сардинії!


Леонід Кучма і Юлія Тимошенко мовчки милуються заходом сонця на узбережжі Середземного моря. Солонуватий морський вітер тріпле розпущену косу прем’єр-міністра і шуршить листям пальм за спинами політиків.
– Він такий неслухняний! Що він собі думає? Мовляв, я йому наче батько, так сказать! – перериває мовчанку колишній Президент, нарікаючи на нинішнього Президента.
– Я буду Вас слухатись! – запально вигукує майбутня Президент.
– Ох, не обманюй старого. Донечка моя... – з мудрою батьківською посмішкою Леонід Данилич гладить Юлю по голівці, цілує в чоло і прижимає до себе,– От зісватаємо тебе москалям, будеш жити в Кремлі і слухатись тільки чоловіка!
 

 
Гримить урочистою мелодією радянського гімну мобільний телефон: “Союз нерушимый республик свободных сплотила навеки великая Русь”.
– Слухаю, Вікторе. Як твоя місія?
На тому боці проводу Медведчук. Розповідає, перекрикуючи бій курантів:
– Данілич! Вибач, але вони досі не визначились, хто одружиться на Юлі: Путін чи Мєдвєдєв.
– Та що ж таке?!
– Ну, Мєдвєдєв у них тут головний, але мій кум Путін типу ще головніший. До того ж, зараз вони зайняті війною, їм не до весілля.
– Коли ж вони нарешті зроблять свій вибір, такскать?!
– Кажуть, що в 2010 році. Я вже створив штаб з підготовки до весілля і назвав його “Вибір-2010”. Женихи пожертвували на потреби штабу мільярд доларів!
– Кожен жених, такскать, по мільярду?
– Як Ви дізналися?! Тобто я не брав! Тобто всього один мільярд, Данилич, один! Другого не було, клянуся!
- Треба б використати ці гроші строго на підготовку весілля, Вікторе.
- Авжеж! Ми вже витратили! Ми купили мені дачу... тобто, орендували город такий скромний на приватній дачі... і вирощуємо там два гарбуза...
- Вітя, про що ти кажеш?! Які ще гарбузи, такскать, навіщо?!
- Ну як же. Один послати російському жениху, що буде в прольоті, а інший американському... президенту.
– Батечко! – кричить Юля – Та скажіть же йому, він же всі гроші розтринькає!
- Кошти женихів мають бути негайно перераховані у виборчий фонд Юлі. Тобто, у Фонд Кучми, такскать,- суворо каже Леонід Данилович.
– Батечку, я хочу дуже-дуже попросити...
– Що тобі, донечка?
– Плаття. Я бачила у Парижі таке плаття, якраз на мільярд. Це чудове біле плаття, весь народ балдітиме! У день моєї перемоги на президентських виборах я хочу прийти до Верховної Ради вся в білому і так постучати каблучком по трибуні, щоб всі мене завжди слухались!..

 
... Приблизно таку ідилічну картину змалював у черговій викривальній філіппіці заступник Балоги на ім’я Андрій Кислинський. За його словами (розміщеними, до речі, на офіційному сайті Президента України) керівництво Російської Федерації пообіцяло Юлії Тимошенко свою підтримку на президентських виборах.
 
Далі – більше, хмари насуваються, у повітрі пахне грозою і звинуваченнями у державній зраді, й ми чуємо, що для президентського бліцкрігу Тимошенко нібито вже створено “координаційний штаб на чолі з Віктором Медведчуком”. Общак цього штабу складає мільярд доларів. В обмін на цю солідну суму (Іуда з його 30 срібляниками відпочиває у пеклі, повісившись від заздрощів) Тимошенко нібито зобов’язалася звіряти кожен крок з кремлівськими зірками, зірвати вступ України до НАТО, створити тепличні умови Чорноморському флоту РФ у Севастополі, не допомагати Саакашвілі, приватизувати трубопроводи, облгази, “Укртелеком” та інші стратегічні підприємства на користь "Газпрому", а також зберегти реверсний напрямок нафтопроводу Одеса-Броди.
 
Медведчук, хто вже забув – той самий нарцис, закоханий лише у себе і в троянди з колючками, який створив блок “Не так!” і продув парламентські вибори 2006 року з розгромним результатом 1,01%. Це після Помаранчевої революції, яка показала його ціну. А до того був головою адміністрації Кучми, роздував щоки і на адмінресурсі примудрявся навіть фракцію у Верховній Раді тримати. Кому ж зараз потрібен цей невдаха без адмінресурсу?!
 
Заяви Кислинського, за його особистим визнанням, зроблені на основі матеріалів у ЗМІ. Перед журналістами чиновник тримався, як партизан, на жодне питання не відповів. Щоправда, дещиця есклюзиву прозвучала як скандальна сенсація:
 
– Перебуваючи із найближчим оточенням на Сардинії, Тимошенко скликає під свої знамена «вчорашніх», які прагнуть реваншу на чолі з Медведчуком. Нещодавно, за особистим запрошенням Тимошенко Ю.В., до них приєднався і Кучма Л.Д., прилетівши в суботу на Сардинію. Координація проекту «Вибори-2010» покладена на створений у Москві центр на чолі із Віктором Медведчуком. До центру також входять Сергій Клюєв, Григорій Суркіс та Олександр Задорожній. Гуманітарними проектами в Україні буде займатися Дмитро Табачник.
 
У відповідь “найближче оточення” Юлії Тимошенко відверто глузувало. Нардеп від БЮТ Писаренко (той самий, який напередодні назвав напад Росії на Грузію “миротворчою операцією”) заявив, що “можливо, на Тимошенко працюють Обама, Меркель, Буш та інші”. Олександр Задорожній, як радник прем’єрки, заперечив, що він нібито працює у Москві, але існування політтехнологічного центру “Вибори-2010” коментувати не став. Михайло Погребинський, ідеолог конституційної реформи Кучми-Медведчука, вже не вперше за останній час заявив, що Ющенко веде інформаційну війну проти Тимошенко і програє. “Чутки про участь Кучми на боці Тимошенко смішні” – заявив цей пан з серйозним обличчям, на якому український телеглядач ще жодного разу не бачив посмішки. Щоправда, я бачив усміхненого Погребинського у Москві одного зимнього вечора на виході з книжкової лавочки на Малому Гнездніковському провулку. Поряд з ним був кремлівський політтехнолог Гліб Павловський, і вигляд у обох був дуже веселий.
 
Як завжди, бомбардування сенсаціями з боку президентського Секретаріату мав підкріпити солідним залпом сам Гарант. Екзекуцію було призначено на 19 серпня, і критика на адресу прем’єрки мала прозвучати з чільної трибуни Ради Національної Безпеки та Оборони.
 
Але несподівано для всіх Юлія Тимошенко з’явилася туди і відразу опинилася в центрі уваги. Члени радбезу по черзі підходили до неї, дехто висловлював захоплення засмагою.
 
- Як вам на Сицилії? - з посмішкою поцікавився у Тимошенко глава МВС Юрій Луценко.
- На Сардинії, Юрій Віталійович, на Сардинії! Сицилія - це не модно, там мафія. Цього сезону популярна Сардинія, - втрутився в їх розмову спікер Арсеній Яценюк
 
Юлія Тимошенко після таких натяків в боргу не залишилась. Перш за все, вона натякнула, що її улюблений делікатес – м’ясо кріля. Мовляв, зараз вам буде ...ЄЦ по повній програмі! Далі вона відкинула звинувачення у змові з Кремлем: подібні заяви, за її словами, потребують "не коментарів, а послуг доброго столяра, який змінить вивіску секретаріату президента на палату № 6". Таким чином, вона фактично зізналася у своїх амбіціях стати головлікарем (тільки він командує столярами в нашому політичному дурдомі), а спонсори БЮТ напевне були дуже розчаровані тим, що кремлівський мільярд є міфічним і платити за виборчу кампанію доведеться з власної кишені.
 
Нищівний удар Тимошенко нанесла, заявивши, що вона ніколи не була на Сардинії: "Якщо секретаріат президента в цьому сумнівається, вони можуть запитати у сардин, які плавають у Сардинії, і, я думаю, що навіть сардини можуть сказати категорично, що там прем’єр-міністра України не було". Щоправда, про перебування Юлії Тимошенко на зазначеному острові у відомому отелі Villaggio Forte писали не якісь риби, а газета “Комсомольская правда” та інтернет-видання VIP. Відомо також, що на Сардинії має нерухомість сім’я Кучми. Сам екс-президент любить там порибалити, про що розповідав пресі.
 
Щоб з’ясувати, була чи не була Юлія Тимошенко на Сардинії, автор за її власною порадою купив кілька сардин і спробував їх розпитати. Сардини мовчали, як риби. Зрештою довелося їх з’їсти.
 
Але суть, звичайно ж, не в сардинах. Не так давно БЮТівці критикували Президента за відпочинок на курорті під час повені на Західній Україні, а тепер прем’єр-міністр не перервала відпустку під час російсько-грузинської війни. Яка безпосередньо нас стосується. Бо якщо спроба окупації Грузії зійде Путіну з рук, Україна – наступна. І нескінченні смішні чвари наших політиків та їх побрехеньки підривають обороноздатність і суверенітет нашої держави. Це факт, як би пафосно він не звучав.
 

 
Втім, шукаючи у діях Юлії Тимошенко “руку Кремля”, чому ми не згадуємо “РосУкрЕнерго” від “любих друзів”? Це хіба не зрада національних інтересів? Не перша і не остання... А як можна забути маленький незалежний народ закарпатських русинів, які так і мріють стати українською Осетією – принаймні, в цьому переконує їх лідер, священник московського патріархату отець Сидор, що свого часу балотувався за списком Наталі Вітренко, а тепер їздить за вказівками на Лубянку за спонсорські кошти Балоги? Нє, я знаю, що найактивнішими прибічниками русинського сепаратизму є маленькі зелені русинчики, які являються отцю Сидору після третьої стопки, але ж ця віртуальна етнічна група отримує цілком реальну підтримку “зеленими” від “барвистого” клану...
 
Зрада державних інтересів? І “любі друзі” вже йдуть до прокуратури з “тєлєгою” на Юлію Тимошенко? Як то кажуть, “обоє рябоє”! Їм би явку з повинною написати, оце було б чесно і справедливо, до того ж це було б нищівним ударом в серце ворога, бо Путін після такого сюжету помре від сміху.

Юрій Шеляженко (21.08.2008) durdom.in.ua