І ще раз про союзників

В моєму ІМХО за 28.03 я припустив, що Західні країни потроху зливають Україну росії своїм небажанням надання  зброї в тому обсязі яку Україна  потребує. І привів декілька аргументів, які  вже через місяць після мого допису видаються мені хибними.
Але проблема з постачанням зброї нікуди не зникла. Я все намагався знайти відповідь і зараз припускаюсь іншої версії, яка, звісно може теж бути хибною. Я прийшов до висновку, що все дуже просто і, якби це не було б так моторошно,  видається дуже дуже цинічним.
Стовідсотково, як і більшість демократичного світу, Сполучені Штати і НАТО грають на боці України і бажають її перемоги. Але є одне "але". З прагматичної точки зору США і НАТО зацікавлені в тому, щоби ця війна затягнулася якнайдовше. І зацікавленість ця полягає в тому, що у колективного Заходу з’явилася, практично, стовідсоткова нагода,  якщо вже так сталося, то за рахунок України, за рахунок тисячів смертей українських вояків, смертей і страждань цивільного населення , знекровити до повного російську федерацію і по закінченню війни, практично, без жертв з боку Заходу , разом з Україною прийняти капітуляцію росії.
Тому, зараз, з моєї точки зору, цим і зумовлюється така повільність, і як декому здається, неадекватність і незрозумілість вчинків деяких країн Заходу. В своїй більшості це країни старої Європи, Сполучені Штати і, звісно, НАТО. Але тут, з їхньої точки зору, все під контролем. Економічні і політичні санкції йдуть невеликими пакетами, їх вже п'ять і до сих пір в них нема, так званих, ядерних санкцій, тобто повного ембарго на енергоносії і повне відключення усієї банківської системи росії від SWIFT, що привело би до закінчення війни у найближчі місяць, максимум два. Озброєння передається також такими партіями, щоби Українці протрималися на межі і не більше.
Ось тільки на шістедесятий день війни, після вивчення ситуації на фронті, вирішили питання з передачею важких озброєнь. Але і тут не все так чудово, деякі країни вчора вирішили, даємо, а сьогодні вже беруть свої слова назад. Тобто гра продовжується і подальші рішення будуть також прийматися в залежності від ситуації.
Хоча є обережне припущення, що в останні дні, на фоні виявлених звірств російської армії в Київський області, бомбування  і облоги Маріуполя, ударів ракетами по Краматорську Львову, Одесі, на фоні тисяч загиблих цивільних, зрозуміли хибність своєї тактики і стануть до максимально швидкої допомоги зброєю в повному обсязі, яку потребує Українська Армія. Подивимся що привезли до Києва держсекретар Ентоні Блінкен і міністр оборони США Ллойд Остін...