"Фкантєкстє": 6-13 червня 2008р.

«У нас є Бут і ми крєпчаєм!» Юрію Віталійовичу, як вам новий слоган для Народної Самооборони? Правда класний? І бігборди вам ще треба замовити. Бажано з Юлією Володимирівною. Так щоб ви стояли разом і казали: «Гарантую – зрадників не буде!» А кругом все таке коричневе-коричневе, а ви в білому, правда, білого не видно, бо коричневе вам по шийку обом, але треба думати, що біле у вас є. Зуби, наприклад.
 
Ну що ж це робиться! Віктор Іванович Балога разом з Єдиним Центром докладав стільки зусиль щоб зберегти коаліцію, а у Юлії Володимирівни і Юрія Віталійовича знайшлись в стаді паршиві вівці. Ну, та Господь з ними, з вівцями! З них, паршивих, кулак шерсті уже вдер Губський і, даруйте, Юрій Віталійович, не знаю – хто у вас касу збирав за присутність у списку? Не пам’ятаєте? Ну, я знайду – нагадаю. А скільки брали? По чотири мільйони, як Губський з Рибакова? Нє? Менше? А чого? Та ж Бут не бідна людина. За стільки років праці в КГБ – ФСБ щось та заробив. І зараз зарплату отримує з Луб’янки.  Чи ви з нього гроші взагалі не брали? Угу, угу, розумію – послуга за послугу. Ну от він вам і услужив–удружив. Квити?
 
Головне ж у цій ситуації те, що коаліція сильна як ніколи. От і президент знов сказав, що вона не трупними плямами, виявляється, покрилася, а, як казала Проня Прокопівна Сірко, - «зашарєлася». Отак «шарєясь» і сидить. Я вже задавав колись питання: навіщо було проводити перевибори, якщо дешевше було наняти кілера для Мороза? Хто там найбільше кричав про «очищення від зрадників» і «політичну відповідальність» для «зрадників»? Ну? Прорвало?  Виявляється всі ці оладки з перевиборами затіяні тільки для зміни Зубика на Рибакова! Щось оскому набило, ну їх в жопу, такі оладки.
 
Повернуся я знов до Бута. Лицем. Бо спиною до нього стояти небезпечно. У своєму інтерв’ю Бут каже, що Луценкові його Хтось порекомендував. Він уже не пам’ятає Хто. Я собі не уявляю, ким тоді треба бути, щоб, бачачи такий послужний список людини, де є навчання у Військовому університеті Міністерства оборони Російської Федерації та викладання у Військовій академії ракетних військ стратегічного призначення РФ, взяти її у список Народної Самооборони (!) сили, яка себе позиціонує право-центричною партією. Юрію Віталійовичу, так все-таки  Хто вас попросив взяти Бута? Чи вам НАКАЗАЛИ таке зробити? Приказы старших по званию чекистов не обсуждаются? Да, комсомольцы?
 
Які глибокі переживання для своїх колег спровокували два чоловіка нетрадиційної політичної орієнтації! Вирішували на фракції БЮТ, що ж робити з Рибаковим і не могли вирішити. Ось вона – політична відповідальність! Поки Рибаков «шарєється», Юлія Володимирівна мусить червоніти. Не червоніє? А й справді – чого їй червоніти? Всі вже давним-давно знали, що Рибаков – кака. Вимагає хабарі у начальників митниць, має кабінет на Банковій. Одним словом – давно його вже не контролювали в БЮТ, давно він уже у тісній спарці з Банковою. А і добре. Стара істина про те, що «всі мужики сволочі» знов підтвердилась. Подивіться - серед жінок БЮТ  жодної зрадниці, завжди зраджують тільки чоловіки! Яка вона, Юля наша, бідна! Скільки її зраджували! От порадити б їй щось… Ех, шкода, я ж мудрого не скажу… Я ж скажу, що треба місця в списку не продавати та не гребти до купки усе, що плаває. Бо то на молоці вершки плавають, а на нашій політичній гноївці плаває тільки отаке нетонуче, як Рибаков… Але це я «аполітічно рассуждаю». Не брати різне «г» в список і дурак зможе. Вся штука в тому, щоб набрати список завбільшки з гнойову гору і з таким же запахом, а самій сидіти на ньому зверху, біленькою квіточкою, непорочною та чистою, та з усіх сторін зрадженою…
 
Прередбачаючи гнівні тиради щодо Юд, апостолів та Христа, боязко зауважу: у Христа Юда був один і відповідальність у нього була далеко не політична – раз; Христос не мав звички набирати Юд повторно – два; якщо тебе обдурили кілька раз поспіль, то, певно, просто віддали тобі належне – три.
 
Узагалі-то тиждень був такий, що за нього не соромно. Наприклад мені. Коли я увімкнув трансляцію сесії Київради і побачив там Черновецького,  який віщав явно з астралу, я зрозумів – мертві сорому не мають. А хіба можна вважати, що я живий? Я ж уже не тільки не соромлюсь – навіть не дивуюсь, що людина з явно вираженими ознаками чи то туподумства (у що слабо віриться) чи то сп’яніння (наркотичного чи алкогольного – діло десяте) є керівником столиці моєї країни. У це важко повірити але це так. Неадекватнішим за Черновецького був хіба що Катеринчук.  Від нього залишилась одна тільки блендамедівська усмішка і сорок відсотків фракції. Нагадаю, що шістдесят відсотків його депутатів, за новітньою українською політичною традицією, зрадило. Гарно звучить шістдесят відсотків, сорок відсотків… Так одразу й не проконтролюєш стільки люду у фракції. І починаєш думати, що важко було Колі побачити у ТРЬОХ з П’ЯТИ членах своєї фракції непорядних людей. Неможливо практично. От він їх, про всяк випадок взагалі закрив дома і сказав нікуди не ходити Обіцяв же він, що не буде соромно за мера… Ні! Коля не клоун, Коля не Блендамед! Серед асоціацій найближча – презерватив: одноразовий, гнучкий у красивій упаковці. І використати його можна у будь – який час. А хіба презервативу може бути соромно за добру роботу?
 
Цього тижня поїхав наш Тато до Білокам’яної за черговою перемогою. Вдарити вирішив превентивно і оголосив, що Україна згодна купляти газ у Росії за ринковими цінами. Нарешті! Я дочекався. Слава Богу, тепер російський Болівар грайливо поскаче вперед, так як ми злізли з їх воза. Давно, давно пора перестати клопотати за олігархічні виробництва, які цілком здатні купляти газ за світовими цінами, давно пора платити за той газ грішми, а не країною та її суверенітетом. Це – добре. Тільки я ще хочу знати – а ціна на транзит для Росії зміниться? А за оренду Севастополя ціна також залишиться сталою? Чи буде як завжди – ми з ними за ринковими цінами, а вони з нами – по-братськи? Ох, боюсь, по-братськи все буде. Оно, на день Росії, Леонід Данилич Кучма, перед тим як прийняти стопаря на груди, видав в камеру (шкода, що тільки телевізійну): «Падивітьс, що робитьс! Соціологічні досліджень в Росії показують, що вони ставлять Україну на третє місце серед ворожих Росії країн! Це ж нада задуматьс нашим палітікам, що вони роблять-та…» Поставив Леонід Данилович задачу – чому наші політики повинні роздумувати над чужими фобіями та психічними вивертами? Тут зі своїми б розібратись…
 
А розбиратись у нас!  Просто Авгієві стайні. І намагаються ті стайні не чистити, а проводити зовнішній косметичний ремонт. Після деяких слів деких колишніх міністрів стає уже не соромно за державу, а страшно. Наприклад, коли Анатолій Гриценко, колишній міністр оборони, каже, що, майже за три роки перебування його на посту міністра, він бачився з Головнокомандуючим чотири(!) рази. Очевидячки занятий був президент. Не міг він свого військового міністра часто приймати. А про що, власне, з ним, неголеним говорити? Про реформи в армії? Так які реформи без нових жупанів? Про газові перемоги? Так ця капость в окулярах давним-давно, ще у 2006-му казала, що це не перемоги, а ганьба. Ех, Анатолію Степановичу! Не лукавте, що не знаєте чому вас звільнили. Знаєте ви. Ви ж чоловік ніби й військовий, а в строю не в ногу ходите… Збиваєте ви з ритму всю компанію. І темп не тримаєте. А темп у нашій справі – найважливіше. Сказали продати військові містечка до Євро 2012 так темпом все треба робити. На цирлах. Ціну не обговорювати. Ціна нікуди не дінеться – за малі гроші землі не куплять. Кому треба – той одержить різницю між ринковою та державною ціною, а бізнес ту ціну заплатить. Повністю. Ринкову. А от куди – то питання друге. Не гоже міністру оборони цікавитись питаннями державного бюджету та корупції. Подумати тільки – такий розумний, а строєм не ходить! Як же йому армію довіряти? Ненадійний!
 
Зробити висновок з того, що Гриценко ненадійний можна ще хоча б з того, що він під час відставки на лікарняний не пішов. Не хворіє чувак. А як же з таким здоров’ям  і на волі? Ось, на противагу, перевірений свій кадр - Валентина Іванівна Семенюк – Самсоненко жінка хвороблива, крихкої конституції. Як тільки до парламенту іти мала – захворіла. Я дуже хотів би побачити діагноз в її лікарняному, бо цікаво мені: яку то треба мати хворобу, щоб прописали постільний режим у Антальї? І морські ванни.
 
Ех! Хочу я! Так само хочу! Але ж не виходить нічого!
Ви пам'ятаєте, як я намагався працювати спічрайтьором Віктор Фьодоровіча? Розпинався тут! А вони, після того, як Кушнарьов на охоту сходив, в депутати якогось лося з Данєцка взяли, а не мене!
 
Скільки я написав про Юлю! І шо? Я є в списку? Та фіг там! Для Рибакова місце знайшлось, а для мене – нє! Хоча, я також ношу окуляри, як Шевченко, можу багато свистіти, як Томенко, а як не поголюсь три дні – то страшніший за Турчинова.
 
Скільки я писав про Віктора Андрійовича! Шо я ся стратив на нерви і сльози! І шо? Де вдячність? Я в списку НУНС? Нє! Ну я не сперечаюсь, що вся моя подібність з Луценком то ті ж окуляри. Ну я розумію, шо нунчаки не мій коник, а Валери Гелетея. Ну я знаю, шо в мене є диплом, а в Зварича нема. Але панове! Не треба мене так боятися! Я буду сидіти тихо! І не буду нікуди пнутись, бо реально 20 штук в місяць депутатських мені досить! А ше квартіру в Києві, то я там поселю квартірантів за 500 долярів в місяць, сам буду орендувати хатку з ділянкою в 6 гектарів під Києвом (там, кажуть, вопше, за смішні ціни можна орендувати! Он, Віктор Федорович, за дві тисячі гривень в місяць орендує – сам казав. А Діма Табачник так, вопше, при своїх смішних доходах такий маєток купив! Я  ж свою однокімнатну хрущобу як продам – то зразу гектарів десять куплю в Кончі – Заспі і хатку поставлю, квадратів на тищу! Яж проти Табачника – мільйонер!)
 
Ви ж зрозумійте – я ж багата людина! Я точно багатший за половину Верховної Ради. Поклади мою декларацію коло їхньої і всьо! Їм хочеться подати, бо бідують.
 
Так шо я - за народ! І так хочеться за нього постраждати... У парламенті. Шоб живота в буфеті не щадити! Шоб горлом - на мікрофон! Руками - на кнопку! Головою - в басейн! На лікарняний – в Анталью! В туалет - за бабки!
ДА!
Єсть такая професія – Родіну любіть!