Сім принципів «держави» терористів

Четвертий рік Україна протистоїть Російській федерації, та створеним нею терористичним організаціям, які контролюють частину території Донбасу. Вважається, що «ДНР-ЛНР» не коректо порівнювати з ІДІЛ, бо в ісламістів на першому місці ідеологія, а живучіть проросійських терористів забезпечена фінансами та кадрами Кремля.
Проте будь-який конфлікт, це не лише постріли з гармат і танків. Це завжди конфлікт ідеологій.
 
Звісно, найпростішим було б презентувати цю війну як протиставлення всього «Українського» - «Російському»: мови, культури, традицій. Така собі битва вишиванки проти лаптєй. Проте це дуже спрощене уявлення про конфлікт, адже багато російськомовних підтримують в ньому українську державу, в тому числі підтримують її і самі росіяни.
 
Іншою популярною серед  російських та проросійських лібералів формою ставлення є спроби «бути НАД битвою», кажучи що обидві сторони конфлікту однакові. Яскраве підтвердження озвучив україномовний проросійський пропагандист Руслан Коцаба в своєму відомому відео «І з того боку, і з того боку чудові мужики, які воюють між собою».
 
Якщо подивитись сайти з яскравою проукраїнською позицією та сайти терористів то ми побачимо майже дзеркальні матеріали: «ВСУ\ДНР обстріляли мирних мешканців», «Через обстріл ВСУ/ДНР загинула людина», «ВСУ/ДНР не виконують Мінські домовленості та порушують режим тиші».
 
Концепція «однаковості» знаходять відгук в багатьох людей без чіткою позиції. Це явище посилюється імпотентністю в питаннях комунікації щодо причин та ідеології конфлікту. Все більше людей задають собі питання «За що ми воюємо?» і не можуть дати чіткої відповіді.
 
І в самому запитанні вже закладена проблема, яку неможливо виправити, адже українська держава веде боротьбу не «ЗА» якісь ідеї та принципи», а « ПРОТИ» тих принципів та ідей, які несуть в собі терористичні організації, що контролюють окремі райони Донецької та Луганської областей, та які «експортує» до них Російська федерація.
 
Тож, які принципи лежать в основі «держави» терористів, і що вони хочуть розповсюдити на території України?
 
1. Насильство – як головний інструмент досягнення цілей.
 
Насильство є базовою основою «ДНР-ЛНР». Ці структури були створенні через насильство по відношенню до всього, що вважали своїми противниками. Владу отримали не найрозумніші та найпрогресивніші, а найбільш жорстокі та агресивні. Для «ДНР-ЛНР» характерне позитивне ставлення до насильства заради досягнення своїх цілей.
 
Кривавий розгін мітингу опонентів. Публічні покарання за провини. Смертна кара – все це сприймається позитивно керівниками терористичної «держави».

2. Зневага до права власності.
 
Ваша машина чи квартира перестає бути вашою, якщо хтось з ДНР-ЛНР захоче її собі. Те саме стосується підприємств. Терористи віджимають не лише ті об’єкти, що були у власності держави Україна, а й приватну власність жителів Донецька та Луганська.
 
Власність зникає як така. Ви не можете володіти чимось, бо насправді все "власність" терористів. Ви лише - тимчасовий користувач вашої квартири, машини, землі чи підприємства.
 
3. Дискримінація меншин.
 
Терористи визнають лише власну релігійну конфесію.  Для них є нормою негативне ставлення до інших етнічних груп та дискримінація ЛГБТ. Визнати меншини нормою для терористів означає визнати що може існувати інша думка, інший погляд на світ і конфлікт. А якщо існує інший погляд, то я бути впевненим що позиція очільників правильна? Оскільки терористи не мають інтелектуального ресурсу щоб переконати населення в правильності своїх переконань, їм лишається тільки одне – знищувати інші переконання та інший погляд на світ.
Меншість повинна підкорятись більшості. Така базова філософія терористичної держави.
 
4. Культ війни.
 
Основою «терористичної державності» є возведення в ранг божества Війни.  Тут не тільки фанатична відданість темі «Вєлікой Отєчєствєнной Войни», але і загальне захоплення війною, як нормою людського життя.
Тільки Війна є цінною. Тільки військові навички є корисними. Тільки «армія сдєлаєт із тєбя чєловєка».
В держав терористів людина народжується, жив і вмирає лише заради одно – щоб воювати.
 
Оскільки війна є Культом, то заборонено говорити про її негативні наслідки для суспільства – травми психіки військових, втрати серед цивільного населення, поширення ненависті. Всі ці теми табуюються.
 
5. Патріархальність. Жінка – істота другого сорту.
 
Насильство, культивування війни та підтримка ідеї дискримінація слабших посилюють патріархальність терористичної держави. Жінки для терористі - істоти другого сорту, задача яких обслуговувати та задовольняти їх потреби.  
 
6. Сакральність влади.
 
В основі ієрархії влади терористів – принципи тваринного світу. Вожак, є найсильнішим і повинен постійно захищати свою позицію.
 
Вожак терористів керує людьми апелюючи до того що він має на це право, як найкращий представник групи. Критика підриває віру в цю «найкращість». Тому терористи агресивно реагують на прояви публічної критики дій влади, перетворюючи її в сакральний об’єкт.  
 
«Влада свята», а той хто в цьому сумнівається – «Ворог держави».
 
7. Зневага до людської гідності.
 
Якщо Ви не жінка, не представник меншин, не критикуєте владу і навіть якщо Вас не поб’ють і не відберуть ваше майно, Ви точно можете розраховувати що під час контакту з державою терористів її представник Вас принизить.
 
Людська гідність не може існувати за умов насильства, дискримінації та цензури. Але і ці негативні явища не можуть існувати, якщо в суспільстві поважають гідність кожної людини. Тому терористи створюють умови для постійного приниження людей.
 
Принижені люди не бунтують проти насильства, грабунку та дискримінації. Вони покірні і це влаштовує терористів.
 
Можливо у вас промайнула думка, що ці 7 принципів «держави» терористів характерні не лише для «ДНР», а інколи зустрічаються і на території  підконтрольній українській владі? І вона промайнула не даремно.
 
Дійсно, в боротьбі з Драконом дуже велика вірогідність що самому доведеться стати ним. Коли українські чиновники та державні інституції виправдовують насильство, ігнорують право власності,  дискримінують меншини, культивують війну, зневажають жінок, репресують критиків влади та зневажають людську гідність – вони стають потворними близнюками Захарченка і Плотніцкого.
 
І принципи держави терористів, перетворюються на принципи Держави-Терориста. Тому боротись потрібно не лише, проти ворога за лінією фронту, а й проти його філіалів в Україні.
 
Навіть якщо ці філіали прикрашені вишиванкою.