Дві тисячі сто сороковий нині...
Дві тисячі сто сороковий нині…
На Марсі – спека… Взяв на вихідні,
в профспілці фірми, тур по Україні.
На землю пращурів схотілося мені…
Ось і Земля… А онде – Україна!..
Та голос гіда гаркнув десь згори,
що це вже не держава, й не країна,
а місце, де тусуються «міри».
На Сході «руський мір» давно обжився…
На Півдні – мікс із греків, та болгар…
А в Закарпатті, в кожного на стрісі,
тріпоче прапор корінних мадяр.
У Центрі, як говорить «Вікітека»,
з’явився етнос з татів, і катів.
Це амністовані дамбаусопітеки.
І в них не тільки Центр на меті.
Ці напівлюди, та напівкацапи,
яких і досі не беруть в ПАР Є,
бажають скрізь накласти свої лапи,
де, на їх погляд, скрєпи руські є.
У Києві не раджу, і не зичу
спинятися! Повернетесь в труні,
якщо нема «георгіївських стрічок»
у вас на грудях, сраці, і матні!
Тут я не стримався:
- Твою ж альфацентавру!!!
Яке лайно державу цю здало?!
- Та був колись тут у гарантах гаврик…
Казав, що в них альтернативи не було.
Тому й підняла голову сволота,
яка на палях мала подихать…
Не буде, хлопці, там свободи доти,
якщо у кумпол тим «мірам» не дать.
Ну, що, побачили?! Вертаємось наразі.
Не витрачайте часу задарма.
А сувеніри купите на Марсі,
бо України вже, на жаль, нема…
.
violonchelist (17.10.2017) durdom.in.ua