Символи (частина 3,5)


Символи (частина 3,5) Минулого разу, у статті Символи(частина ІІ) я казав, що напишу третю і останню частину про прапори. Однак в мої плани втрутилися законотворці з Верховної Ради України, а точніше їхні нові і своєчасні ініціативи. Тому я розділю цю останню частину ще на дві, у першій з яких оповім детальніше про наш державний прапор.
 
Відтоді, як 1991 року було проголошено незалежність України, не вщухають суперечки щодо державної символіки молодої держави. Зокрема і щодо прапора. У далекому 1991-у комуняк не влаштовувало, що державним прапором проголосили стяг "буржуазних українських націоналістів" і "колаборантів, що воювали на боці Третього Рейху". Інші хотіли додати до прапора смугу малинового кольору як символ козацтва. Були й такі, хто хотів бачити на блакитно-жовтому прапорі серп і молот.
Проте, не дивлячись на всі ці, з дозволу сказати, пропозиції, прапором України було визнано стяг із двох рівновеликих смуг, верхня з яких, як ми знаємо, синя, а нижня жовта.
 
Проте вже 1992 року китайська художниця Мао Мао закинула в українське суспільство яблуко розбрату, сказавши: "прапор висить не по фен-шую". І значна частина громадян україни, уже розбещених напоєм юпі, італійським маргарином, дешевою китайською горілкою і, звісно, китайським же фен-шуєм вжахнулася. Адже як можна допустити, щоби смуги на прапорі твоєї держави утворювали гексаграму "Пі", яка означає занепад і руйнацію?
Почали розповзатися міфи про "історичний" прапор України, в якому жовта смуга була згори і про гетьмана Скоропадського, який самовільно перевернув смуги на прапорі на знак незворотних змін у державі.
 
Вже пізніше, зимою 2013-2014 років, одна із сотень самооборони Майдану свідомо використовувала лише "історичне" знамено і навіть вела просвітницьку, як їй здавалося, діяльність серед громадян щодо українського прапора. Свого часу колєга Généralissimus зазнімкувала деякі відомості з їхнього банера-стінгазети, на жаль, сприйнявши сумнівну інформацію, представлену на ньому, всерйоз.
 
І ось геть нещодавно...
Народний депутат України Сергій Мельничук (група Воля народу) та громадські активісти пропонують поміняти місцями кольори українського прапора - щоб жовтий колір був зверху, а синій - знизу, - мотивуючи це відновленням історичної справедливості.
- Я пропоную об'єднати зусилля, сформувати спільну ініціативну групу, і оскільки у Верховній Раді в першому читанні вже був ухвалений законопроект, то ми будемо пропонувати внести зміни і повернутися до нашого українського прапору, жовто-синього, - сказав він, пише Інтерфакс-Україна.
http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1575137

Тож оскільки аж цілій депутатській групі немає чим зайнятися, крім перевертання державного прапора задля відновлення "історичної справедливості", вважаю необхідним розпочати заключну частину своєї трилогії про українську символіку саме з питання про державний прапор України.
 
Синьо-жовтий чи жовто-блакитний?

Багато, дуже багато міфів наплодили прихильники "історичного" прапора для підтвердження необхідності зміни порядку смуг на прапорі України. От про ці міфи і поговоримо.
 
Міф І. 1917 року прапором УНР було проголошено прапор з жовтою смугою вгорі і блакитною знизу. А 1918 року Павло Скоропадський, прийшовши до влади внаслідок державного перевороту і проголосивши Українську Державу, перевернув прапор догори дригом (вчинив державний переворот в буквальному сенсі, так би мовити).
Як я розумію, саме до цього міфу і апелює нардеп Мельничук.
А як же воно було насправді?
 
В Українській Народній Республіці, що утворилася 1917 року на уламках Російської Імперії, державним прапором було визнано стяг, утворений двома рівновеликими смугами, одна з яких була блакитною, а інша - жовтою. А от жодного документу, який би вказував, яким має бути порядок смуг, не існувало. Побутували обидва варіанти прапора: як блакитно-жовтий, так і жовто-блакитний.

В той же час ухвалювалися військові, службові, морські прапори, в яких блакитна смуга обов'язково була верхньою:

Ну, і, звісно ж, прапором Західноукраїнської Народної Республіки, що була проголошена 1918 року, став саме синьо-жовтий стяг:

Коли ж гетьман Павло Скоропадський прийшов до влади і перетворив УНР на УД, він, будучи офіцером, а отже цінуючи в усьому порядок, офіційно ухвалив порядок смуг на державному прапорі: блакитна вгорі, жовта - знизу.
 
Міф ІІ. Правила геральдики вимагають, щоби верхньою смугою прапора була саме жовта.
Цей міф апелює до теорії, згідно з якою наш прапор просто відтворює кольори герба, а всі ті вигадки про золоте колосся і блакитне небо чи синє море й золоте сонце - то просто народні вигадки. Сама по собі теорія не позбавлена здорового глузду, адже саме за таким принципом створювалися прапори багатьох країн Європи, зокрема Німеччини, Польщі та Білорусі (з 1991 по 1995). Втім, ця теорія ніяк не узгоджується з іншими міфами, які розкручують прихильники жовто-блакитного прапора (та ж таки історія про невідповідність прапора до фен-шую).
 
Звідки ж з'явилася необхідність поміняти смуги прапора місцями?
У німецькій геральдиці і, зокрема, в геральдиці Австро-Угорської імперії, до якої свого часу входив немалий шмат українських земель, діяло правило: якщо прапор відтворює кольори герба, то згори має бути смуга кольору основної гербової фігури, нижче - колір менш значущої фігури і так далі, і так далі... Нижня смуга мала носити колір гербового щита.
 
Такий принцип творення прапора зустрічаємо і у Німеччини:

 
Основною (і єдиною) фігурою герба України є золотий тризуб. Щит має синій колір. Відтак логічно, що на прапорі смуга саме жовтого кольору має бути згори, а от синя - знизу.
 
Цю теорію в основному поширювали науковці, що здобували освіту у Австро-Угорщині, а тому були виховані саме на її традиціях.
Однак імперія уже почила в Бозі. А з нею і вся її струнка геральдична система. А відтак і Україна вже не змушена коритися правилам бабуні-Австрії, хоча, власне, ще й не виробила своїх власних.
Жодних міжнародних правил, які би змушували перевернути прапор України, у геральдиці та вексилології не існує. А відтак відпадає і сама проблема.
 
До речі, навіть у самій Австрії вже давно не діють імперські правила:

 
Міф ІІІ. Перевернутий прапор, згідно з міжнародними правилами, означає тривогу, лихо.
Ми вже розібралися, що український прапор насправді ніхто ніколи не перевертав. Просто за часів Української Держави було офіційно регламентовано порядок смуг.
Однак і серед громадян, які визнають синьо-жовтий прапор державним знаходяться особи, які оригінально трактують даний міф:
Андрій Хартанович, Координатор Громадянського руху «Спільна Справа» 02.05.2011
Журналісти, співробітники міліції, езотерики та конспірологи постійно цікавляться, чому на наших заходах ми використовуємо перевернутий державний прапор.
Висловлюються різноманітні припущення.
Спеціалісти з Фен-Шуй тиснуть нам руку і радіють з того, що нарешті Вода(синій) не заливає Вогонь(жовтий).
Геральдисти схвально кивають головами, згадуючи жовтого лева на синьому щиті - герб Данила І, короля Руського.
Історики та комуністи підозрюють нас в протиставленні Української народної республіки нинішній олігархічній державі.
Анархо-синдикалісти та правоохоронці намагаються побачити в цьому прояв неповаги до держави в цілому.
Проте все значно простіше.
Відповідно до міжнародних традицій, перевернути державний прапор символізує велике національне лихо - катастрофу. Ця традиція була запозичена з флоту, де перевернутий прапор вивішувався тоді, коли судно тонуло, а команді була потрібна невідкладна допомога.
Крім того, згідно з військовими звичаями, перевернутий прапор означає повстання.
На жаль, наш спільний корабель сьогодні також стрімко йде на дно. І зупинити цю катастрофу може лише повстання.
Так от я мушу їх розчарувати: немає таких міжнародних традицій.
Корені цього міфу ми знаходимо у кодексі державного прапора Сполучених Штатів Америки.
Так одне з правил пошанування прапора США каже нам, що прапор Сполучених Штатів заборонено вивішувати у перевернутому вигляді. Однак це дозволяється у разі необхідності подати сигнал тривоги, коли існує загроза лиха чи катастрофи.
 
На міжнародному ж рівні ніяких вказівок щодо вивішування перевернутого прапора у разі тривоги не існує.
Власне, і не може існувати. Адже прапор багатьох країн перевернути неможливо:

 
Тут дозволю собі невеличкий ліричний відступ щодо вищезгаданого кодексу прапора Сполучених Штатів.
Американці, як усі ми знаємо, виборювали незалежність своєї держави у кривавих боях, ідучи часом на надможливі подвиги, заради самої ідеї свободи від Британської корони. Відтак однією з яскравих рис американської ментальності є шанобливе ставлення до свого краю, до своєї держави, до свободи, за яку було заплачено величезну ціну, вимірювану тисячами життів, і, зрештою, до державної символіки - Великої печатки і прапора.
Американці плекають свій прапор і ставляться до нього з шаною, не меншою, ніж до самої своєї держави.
І так званий кодекс прапора є відображенням цих споконвічних цінностей.
Зокрема в ньому вказано наступне:
Вікіпедія
Що забороняється робити з прапором
 
- приспускати на знак пошани до людини або предмета, навіть якщо прапори штатів, військові прапори і інші прапори приспускаються на їх честь;
- виставляти його кантоном вниз, за винятком подачі сигналу лиха;
- виставляти прапор так, щоб він зачіпав що-небудь розташоване під ним: землю, підлогу, воду, інші предмети;
- нести держак прапора горизонтально (прапор завжди повинен нестись під кутом);
- закріплювати і виставляти прапор так, щоб він міг ушкодитися або забруднитися;
- писати і малювати щось на прапорі;
- загортати щось у прапор;
- використовувати як одяг, постільну білизну і драпіровки, використовувати в костюмі або на спортивній формі (в той же час зображення прапора може бути пришите до форми членів патріотичних організацій, військових, поліцейських і пожежників);
- використовувати прапор для реклами і просування товарів;
- друкувати його зображення на серветках, коробках та інших предметах одноразового використання.
Якщо ти читав ці заборони уважно, мій читачу, то ти, напевно, зауважив, що ми, українці, не зважаємо на більшість із них стосовно свого прапора (в принципі, і не повинні зважати). Ба, навіть, більше: деякі заборони щодо прапора США сприймаються українцями щодо свого жовто-блакитного стягу як прояв патріотизму.
Ну, наприклад:

На мою скромну думку, нам варто повчитися в американців поваги до своєї державної символіки. Для нас написати патріотичне гасло на прапорі - це звична справа (нещодавно прохводилася ціла виставка таких прапорів), а для них - наруга над святинею. А в якості драпіровки державним прапором взагалі користується кожна філармонія.
Щоденно кожен з нас спостерігає неприємні картини, коли гілля дерева оповило флагшток разом з прапором, зім'явши його або розірвавши в лахміття чи коли прапор біля ОДА чи міськради висить півроку удень і вночі, доки під дією негоди не перетворюється в драну ганчірку, яку викидають і замінюють новим прапором.
А це, між іншим, символ нашої держави, символ нашої незалежності, нашого народу і усіх представників інших народів, що визнають себе громадянами України.
Тому таке наше відношення до прапора наводить на сумні думки. Та й яка тоді різниця, який на ньому порядок смуг?..
 
Такий от відступ.
 
Міф ІV. Фен-шуй, езотерика, веди й деякі інші вчення давніх народів стверджують, що прапор України - синя смуга над жовтою - символізує воду, яка гасить полум'я, а тобто занепад і розруху.
Поголос про необхідність перевернути прапор пішов 1992 року у широкі маси, як я вже казав, після виступу китайської художниці Мао Мао.
Однак мені незрозуміло чому символ української державності та української нації має відповідати китайським традиціям та нормам китайських філософських вчень. Тим більше, що ні для кого не секрет, що різні народи по-різному сприймають кольори та кольорові співвідношення.
Так для нас, представників якої-не-якої, а Європи, білий колір є символом чистоти, невинності, на свята ми стелимо на стіл білу скатертину, наречені йдуть під вінець у білих сукнях. Однак у Індії білий колір символізує бідність, занедбаність. Білий одяг носять виключно бідняки. Саме через це, до речі, мати Тереза обрала для у якості одягу для монахинь ордену сестер милосердя біле сарі.
Чорний же колір для нас означає траур, однак у багатьох країнах сходу він навпаки символізує свято та розкіш.
 
А тому я не вважаю, що нам варто дослухатися до норм книги "І-цзин", до якої апелювала свого часу Мао Мао.
Та й, зрештою, якось не прийнято при проектуванні прапорів звертати увагу на фен-шуй...
 
Прихильники даної тези часто стверджують, що трактування символіки прапора як золотої пшениці на фоні блакитного нема - це вкрай примітивне розуміння нашого прапора. От то лі дєло такі глибокі символи східної філософії як вогонь - символ активного світлого чоловічого начала і вода - символ пасивного темного жіночого начала.
Звісно, цілком можливо, що таке трактування цього символа дійсно помилкове. Однак воно вийшло з народу. Саме український народ віднайшов для себе на прапорі золоте колосся і блакитне небо.
Та й чи такі вже примітивні ці символи?
Мирне безхмарне небо і поле, з якого як нагорода за людські старання зростає хліб. А відтак ми віднаходимо в даному трактуванні і заклик до праці, і вказівку не те, що саме ця щира праця і є запорукою самого існування України. Отак.
 
Ну, і варто зауважити, що на тому-таки прапорі Нижньої Австрії теж "вода гасить вогонь", однак ніхто не сприймає це як символ занепаду і цей символ не заважає Нижній Австрії бути одним з найзаможніших регіонів країни.
 
Підсумки

Звісно, немає жодних підстав, аби стверджувати, що саме синьо-жовтий прапор, який вказаний в Конституції як державний, це єдиний правильний і прийнятний варіант прапора, який лише може бути у нашої держави. Одначе немає і жодних підстав для того, аби змінювати на ньому порядок смуг.
Тому мені видається безглуздою і навіть злочинною трата часу Верховною Радою на розгляд питання про зміну державного прапора. Адже зараз, коли йде війна і під загрозою опинилося саме існування нашої держави, не найкращий час обговорювати у парламенті вигадану історію і фен-шуй.
 
Далі буде ще одна половина третьої частини. Напевно...


@ндрійко (12.02.2016) durdom.in.ua