Сльом - 170. Зе енд.

Добрий день, мої дорогесенькі!
 
За вікном казкова, неймовірно чарівна осінь звабливо танцює стриптиз і посміхається сонечком. Таку я її люблю. У гарному настрої, сексуальну і грайливу. І у мене гарний настрій, бо конкурс відбувся на славу  https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/27514.phtml і написано дуже багато гарних, влучних римованих речей.
 
Отож, розпочинаю підбивати підсумки.
 
Бронзу розділили між собою наші шановні Submariner та Клапейрон.
 
Із радістю хочу познайомити вас із їх творчістю.
 
Submariner нам подарував ось таку пєстню:

Осень настала, утюг серебрится ,
Вышел с участков народ.
Жаждут паяльника в "первой столице",
Два ноль пятадцатый год.
Лавочки кружат и гепушко светит,
Райнин молчит - ни гу-гу.
И веселясь, словно малые дети,
Ватники пляшут в кругу.
 
Припев:
 
Эх-ма! Лето - не зима,
Эх-ма! Кабы денег тьма,
Лопань-река Харьков-река,
Гуляй, кугут, гуляй пока.
Эх-ма! Лето - не зима,
Эх-ма! Горе - от ума,
Все отбирают у лошка,
Ну, а пока - гуляй пока.
У! А!
У! А!
 
Тихо кугутки ведут разговоры,
Чинно стоят кугутки.
И невдомек им, что кончатся скоро
Вольные эти деньки.
Улица "Беркута" будет, ребята,
Курс на слиянье с хуйлом,
Любят карманы всех гепутатов
Деньги с двуглавым орлом.
 
Припев.
 
Так шо лошары, раздвинули булки -
И нидайбох шобы ой.
Мэрия города Санкт-Гепинсбурга
Сделает вам божыжмой.
Стали на счетчик лошары-терпилы,
Гепе несите лавэ!
Соображайте что бьют по любви вас,
И по тупой голове.
 
Я навіть ножкою так: тинц-тинц-тинц. Ну а якщо чесно, то було би так весело, якби так сумно не було. Грустная пестня, насправді, якщо вдуматися.

Клапейрон, як завжди, пише коротко і влучно. Недарма у російській мові є приказка: «Краткость – сестра таланта». Що ж наступного разу чекаємо на брата.

Ты не голосовал, земèля?
Не вопи:
- Какого хуя
Вилкул, Гепа и Омеля -
фавориты охендуя?!
 
Срібло урочисто вручаю Kisі Ivanovіj:

Скажи, чому так серце крає
І біль застиг в моїх вустах.
Нема дороги, відчай давить.
А тії хлопці в небесах…
 
Скажи, чом знову тії «граблі»?
Скажи де гідність у людей?
Знов опожопи, риги., гепи
Повиростали як бур'ян.
 
Рахують рейтинг підрахуїі,
Малюють «дійсний» результат.
А я надію знов плекаю,
І жду коли вже прийде час,
майдан покличе знову нас...
 
Скажи, чом знову тії «граблі»? Ой, моя хороша, ми не знов на ті ж граблі, у нас нескінченних танок на граблях.
 
І переможець нашого конкурсу – Олекса БЦ. Ідіть, мій любенький, я Вас розцілую і надам почесне право водити наступного разу!
 
Окремі вітаннячка:
 
- Віолончелісту (дякую за злий, але дуже талановито написаний вірш, забираю до себе в Фейсбук)
 
- Евгению Рекушеву («я харьковчанин. мне обидно до слез»). Ідіть разом поплачемо, бо я також дуже обурена і десь тут поруч із Вами, у Харкові);
 
- Владимиру Батищеву («И на выборы все, безусловно, придем.» Ага. Вже сходили. Голосуй не голосуй – ну ви в курсі…Так і вийшло.)
 
- Семену Сердюку (цікаво, чому саме Суми Вас примусили сумувати?)
 
Ви всі у мене молодці! Дякую за участь! І до нових і захоплюючих зустрічей!