Пой мне ещё…


Не минуло й тижня з часу ростовської прес-конференції українського екс-гаранта, як із представниками ЗМІ виявив бажання поспілкуватися президент Російської Федерації. Годину Володимир Путін відповідав на запитання журналістів і якщо поділити діалог державного мужа із представниками четвертої влади на фрагменти «запитання-відповідь» − можна створювати збірку свіжоспечених анекдотів про Вовочку.
 
На розмову із президентом у його резиденції потрапило кілька десятків журналістів. Спершу Володимир Володимирович намагався записувати запитання і потім на них відповідати, але десь через півгодини діалогу зважився на експромт. Однак запланована нібито невимушена розмова все одно була надто схожа на детально продуману офіційну заяву Путіна, у якій він як міг коментував ситуацію в Україні та виправдовував втручання Росії у справи «братнього народу». Не те, щоб до сьогодні він говорив лише правду, але цього разу таке своєрідне трактування дійсності Володимиру Володимировичу точно не на користь. Відверта брехня з уст вже не Кисельова й навіть не Чечетова, а самого президента добряче підмочила шлюпку московської диктатури.
 
Розпочав Путін свій діалогічний монолог із доволі прогнозованої заяви: у Києві відбувся «антиконституционный переворот и вооружённый захват власти», тому  українська влада нелегітимна. Отже, принаймні одна людина (звичайно, крім самого Віті Фьодорича) досі вважає Януковича чинним президентом. Чим не привід для того, щоб поселити хворих з однаковим діагнозом до однієї палати? І хоч росіяни поки що не готові до рішучих кроків, але трон під царем із кожним днем хитається все сильніше. І ця амплітуда коливань зростає із кожним ляпом Володимира Володимировича, нагадуючи запущений маятник, зупинити який уже неможливо.
 
Із кожною відповіддю маразм російського лідера «крепчал», роблячи Путіна все нікчемнішим в очах журналістів та світової спільноти. Звичайно, залишилися люди, які твердо вірять: раз президент сказав, то так воно і є. І треба рятувати братів-українців від фашистів-антисемітів-нацистів-бойовиків-екстремістів, бо ті шаткують на шаурму новонароджених малят, які ще в пологовому будинку вперше набирають повні легені повітря й замість того, щоб гаркнути «Слава Україні! Смерть ворогам!» підступно та по-москальськи починають плакати. І це навіть не смішно. Бо коли подібні речі починає вигадувати президент і методично «втирає» це своєму народові протягом довгих місяців за допомоги всіх можливих і неможливих засобів – треба не сміятися, а плакати й швиденько обирати іншого президента.
Путін заявляє, що українські бойовики пройшли військовий вишкіл «за бугром» і повернулися на батьківщину не тільки для того, щоб захопити владу, а й для винищення мирних громадян. Саме від них він планує нас захищати. Це суто гуманітарна місія, як і надання притулку Віктору Федоровичу, як і фінансова допомога Криму, як і вручення паспортів РФ беркутівцям. Просто Тереза Калькутська нашого часу, яка безкорисно присвячує своє життя відданому служінню українському народові.
 
Та і як тут залишитися осторонь, коли невинних людей убивають на вулицях і спалюють живцем у підвалах, розстрілюють із бойової зброї спецпризначенців, котрі мають при собі лише щити для захисту. Руйнують усе, що трапляється на їхньому фашистському путі. І то не стьоб, а бачення ситуації Володимиром Володимировичем. Так, усе це надто схоже на хворобливе марення, бо не може адекватна людина так натхненно і водночас украй нерозумно брехати: від таких заяв не так далеко до політичного самогубства.
 
Президент запевняє: батя Вітя не віддавав наказу стріляти в людей. То все провокація, заради якої вони сумлінно убивали один одного. Насправді в сутичках постраждали тільки безневинні беркутівці, яких зараз катують у місцевих лікарнях. Тут Путлер спромігся на воістину шикарне порівняння: мовляв, навіть німецькі фашисти в свій час рятували поранених, а українські… Ще б пак, у нас же своя бандерівська школа: живих не лишаємо, а перед смертю добряче катуємо. На Закарпатті вже спеціальні дит'ясла відкрили, де змалечку навчають мистецтву знущання над пораненими беркутятами. Це, знаєте, своєрідні осучаснені філіали навчальних закладів, де споконвіків кожного порядного западенця учили премудростям катування москалів. І все те, звичайно ж, на фінансування  із Сполучених Штатів.
 
Ще Володимир Володимирович заперечує очевидні речі, що теж важко назвати нормальним. Мовляв, зараз Крим контролюють не російські війська, а самооборона. Амуніцію, яка чомусь надто схожа на форму військових РФ, люди купили в магазинах. Прикро, та російський лідер не уточнив у яких саме українських крамницях можна придбати таку кількість зброї та військову техніку. І хоч Путін переконаний, що так звані бойовики на майдані були екіпіровані не згірш так званої кримської самооборони, але в Києві люди чомусь одягали на голову будівельні каски й мотоциклетні шлеми та йшли колупати бруківку. Мабуть, не БТРами, танками і гранатометами єдиними робилася українська революція: інколи бойовикам хотілося романтики, екзотики й пахучого диму палаючих шин. До речі, у день прес-конференції з'явилося інтерв'ю одного із чоловіків, який керує підрозділом, що нібито охороняє Крим від жителів Криму. Чоловік зізнається, що приїхали вони із Росії захищати мирне населення від терористів.
 
Загалом Володимир Володимирович трохи заплутався у своїх судженнях. Спочатку він заявив, що після збройного захоплення влади зникла країна, із якою Росія могла б співпрацювати. Мовляв, там навіть говорити зараз немає ким і про що, адже влада нелегітимна. Потім розповідає про те, що тамтешні чиновники активно працюють: налагоджують дипломатичні зв'язки з новими очільниками міністерств. Важко сказати, що могло сподвигнути ВВП на подібну прес-конференцію. Однак те, що пішла вона йому не на користь – однозначно. Слова й вчинки російського президента настільки нераціональні й по-дитячому егоцентричні, що навіть якби весь світ говорив «брито», він би все одно повторював «стрижено». Поки що Росія не задихається під водою, але кисень їй обіцяють перекрити.  
 
«Ошибка Путина на Украине – из тех, что ведут к катастрофе», − перекладають російські ЗМІ відоме видання The Washington Post. І російська  катастрофа розпочалася вже давно, бо коли людей сотнями запаковують в «бобіки» за мирну акцію проти вторгнення в сусідню державу, за протест можливій війні… Значить, щось у країні пішло не так.

Наталія Косінова (05.03.2014) durdom.in.ua