Вєктор або Віктор?


Вєктор або Віктор? Початок нового театрального  тьфу,виборчого сезону вирішив відзначити невеличким ІМХО «на злобу дня». Передбачаю запеклі суперечки та бої не місцевого значення навколо персоналій,що будуть приймати участь в виборчих перегонах. Це все легко прогнозовано як і те,що будуть тисячі аргументів «за» й тисячі аргументів «проти» стосовно будь-якої кандидатури. Так само легко спрогнозувати, що завдяки певним обставинам та реаліям українського буття практично про кожного з потенційних переможців процесу можна довести з фактами,що кандидат «А» - то є курва. Але так само легко доводиться,що кандидат «Б» - така сама курва, тільки по парним числам календаря. А по непарним – янгол з крилами…
Передбачаючи таку «полеміку» не маю геть жодного наміру в неї втручатися, але й для себе й для своїх родичів / друзів / колег маю до кінця травня визначитися, бо моя думка певним чином буде вирішальною до вищеозначених осіб.
В сучасному інтелектуальному середовищі України поширена вельми слушна думка про владу,як «найманих менеджерів», що працюють на користь власника Держави – народу України. Стосунки власника з найманим менеджментом можуть будуватися за різними схемами:
1) Ось тобі, менагєр, гроші ( або майно чи права розпорядження), а  ти зроби так, щоб ми з цього зиск мали та й ти, сіромахо, мав платню непогану й вдячність від нас. Тобто це є ситуація, коли власник не має ніякого чіткого проекту використання грошей / майна та пропонує менеджеру власноруч  зробити плЯн . Або сучасною мовою – інвестпроект.
2) Власник грошей / майна добре знає стратегічний напрямок інвестування та вимагає від менеджера лише тактичного повсякденного керування. Ну це як в таксі:
- вези на Борщагівку                                                                                                                                             - через Патона чи через «москаля»?                                                                                                                 - та - яке мені в біса діло! Як швидше / дешевше / та по кращій дорозі.
От і треба нам спочатку визначитись: чи ми знаємо,куди нам їхати? Чи ми знаємо, що саме ми будуємо? Державу? А яку,дозвольте спитати. Унітарну чи федеративну? Об”єднану  ідеями чи суто прагматичним баченням світу навколо? Ми віримо в те,що «Схід та Захід – разом» чи усвідомлюємо, що той самий Схід погодиться бути разом за умов «стабільності» в їхніх областях?  Цим питанням колись переймався Л.Кучма, який неодноразово питав: «Скажіть мені, яку державу будуємо?» Оскільки читкої  відповіді не отримав, то й побудував на свій власний розсуд. От і маємо те, що маємо.  Бо неможна наймати топ-менеджера не  розуміючи завдання для нього. Погодьтеся, що вибір проекту розбудови Української Держави має відбутися ДО виборів цього самого топ-менеджера.
Бо замість вибору вектора розвитку ми отримаємо нового «Віктора стабільності»
Ото таке….


Игорь Иваровский (25.02.2014) durdom.in.ua