Казка про те, як козаки привчали Вітю до гостей


Казка про те, як козаки привчали Вітю до гостей Якось прочули козаки і козачки, що у Межигір'ї, у самім чортовім лігві, поселився султан-бусурман на ім'я Вітя-Янук. Землі вкраїнські привласнює, християн грабує, всі народні багатства собі у кишеню загрібає жаднючими руками. Розмовляє лише з вельможами, простолюдина у гості не пускає. За височині паркани ховається, там воссідає на золотому троні, грає під музику москалів і по пеньочках стрибає, мов гірський козел. От козаки й вирушили у похід до Віті, аби все це побачити на власні очі, бусурману про народ нагадати, розуму його навчити. А Янук, як побачив, що козаків-козачок багато,та й яких веселих, та й виставив наперед султанське військо, а сам сховався за височенними мурами. Та не злякалися козаки ані орди бурсурманів, ані височенних парканів-фортець. Адже йшли до султана не з війною, а з миром і посмішкою. Та, дійшовши до озброєних янучарів, попередили Вітю, що не гоже так ставитися до людей. Гостей треба шанувати! Ото й вирішили козаки наступного разу завітати до Янука, і переконатися, що той навчився добре ставитися до людей.
 

 
© Віталій Манько
Зйомка, монтаж, тексти

Vitaly Manko (02.01.2014) durdom.in.ua