Президентські коломийки


Президентські коломийки Си пішли до Президента би бити поклони
Троє бувших – один Вітьо та ще й двоє Льонів.
Руки тисли, обіймались, раділи мов діти,
Честь і совість - двоє Льонів та ще й двоє Вітів.
 
Зібралися двоє Вітів та ще й двоє Льонів -
При краватках, при костюмах, сіли по ослонах.
На столі стоять у вазі синьо-жовті квіти,
Навкруги стола позують пари Льонів-Вітів.
 
Промовляє неквапливо, гордовито Вітьо,
Що при ньому Україну поважають в світі.
І хизується той Вітьо, як колись на зоні,
А йому кивають схвально Вітьо ще й два Льоні.
 
Порадились двоє Льонів і ще двоє Вітів -
Та й погодили: не буде «Беркут» люде бити!
Йой, спасибі, любі друзі, Віті та Льоні,
Я молитимусь на вас, мов на святі ікони!
 
Мудрували тії Віті, нявкали ті Льоні,
Виглядали так поважно в золотому фоні.
То ж скажіте, люди добрі, хто ті Льоні-Віті,
І чому вони рішають як мені си жити?
 
От дивлюся в телевізор на Вітів та Льонів -
Чисто янголи, що мають на собі корони!
Чому ж мені пригадалось слово «пройдисвіти»?
Мо’ тому, що зібралися Льоні та Віті?


ДСЛ (10.12.2013) durdom.in.ua