З українців зробили щурів для випробувань

Здається, що Україна стала відігравати роль такого собі полігону для випробування психологічних маніпуляцій в масштабах цілого народу із використанням, як банальних загальновідомих законів логіки, так і складних багаторівневих поведінкових конструкцій.
Як не дивно, перший вид впливу виявився досить дієвим. Наприклад, якщо взяти ситуацію із нагнітанням суспільного протесту стосовно співробітників правоохоронних органів, то в ній «жирним рядком» проходить закон ототожнення єдиного з цілим. Тобто, використовуючи приклад конкретної особи та акцентуючи увагу на її приналежності до певної соціальної групи, «маніпулятор» спонукає цільову аудиторію до думки, що і всі інші члени цієї соціальної групи тотожні (у наведеному прикладі за своїми моральними та загальнолюдськими принципами) до розглядаймого індивіда.
Насправді, такий підхід є хибним. Щоб зрозуміти це, будь-якій особі достатньо віднести себе до якоїсь соціальної групи, виділити з цієї ж групи найгіршого (на власну думку) за своїми якостями індивіда та поставити перед собою питання чи настільки ж погані ваші особисті якості як і в негативного «зразка», базуючись лише на приналежності до однієї соціальної групи.
Прикладом більш складного впливу на суспільну свідомість можна вважати нав’язування протилежних позицій від заздалегідь скомпрометованого суб’єкта.
В якості прикладу слід навести ситуацію із ваганнями України між СЄ та Митним Союзом.
Методика впливу зацікавленої у вступі до ЄС сторони полягає у нав’язуванні населенню від імені «поганої» влади величезного інформаційного масиву із закликами приєднуватися до Митного Союзу. Зазначене провокує реакцію відрази та спонукає автоматично приймати протилежний бік (за принципом я не «за» - я «проти»).
Використання негативного авторитету, як свідчать дані соціологічних опитувань, дозволили протягом 7 місяців 2013 року підняти рівень підтримки євроінтеграції з боку населення більш ніж на 12% (середній відсоток за результатами 4 загальноукраїнських опитувань).