Дозволю собі пофантазувати

   Не йдуть з пам*ті слова маленької дівчинки, що верещить на весь автобус: «Мамочка, увези меня  из этой страны!!!!!!!!!!» Боляче до цього часу їх згадувати, але із того часу , а це приблизно 2005 рік, у бажанні багатьох знайомих НЕ жити  в Україні  нічого не змінилося.  От і вирішила  хоч у фантазіях побачити країну успішною й розвиненою. Настільки, що на вулицях рідних міст чисто й затишно.  Сміттєві баки не стоять невивезеними по кілька днів, що поруч збирається гора непотрібного людям,  поширюючи сморід на десяток метрів навколо.   Податків вистачає і на такі, здавалося   б, тривіальні дії.  Люди ввічливі один до одного. Розмовляють усі   державною мовою, знання  якої є перепусткою до  навчання та працевлаштування на будь-яку посаду.    А досягається такий приємний стан речей  шляхом виховання  молодого покоління, якому прищеплюється  любов до рідної землі, навики колективної співпраці та бачення  власної країни в авангарді держав світу.
  Діти України  залюбки відвідують навчальні заклади. Не лише в ранньому віці, а й до закінчення старшої школи. Вони прагнуть спілкуватися з однолітками та старшими , оскільки в країні існує культ знань та рівного спілкування.
  Молоді матусі  мають можливість бути з дитинкою від народження й до 4 рочків, оскільки багата й розвинена держава розуміє необхідність розвитку й виховання власних громадян  у щасті й добробуті  . А якщо мамі  доцільніше працювати, то дані кошти направляються для дитини  просто в родину.
  Від 4 рочків дитя обов*зково  відвідує початкову школу (навчальний заклад) .  Бувають випадки, коли  малюку важко сприйняти нове оточення. В такому випадку пропонується вільний графік відвідування (графік адаптації).  Початкова школа тримає в своєму лоні дітей від 4 і до 9 років, надаючи можливість безкоштовного навчання із майстрами живопису, хореографії, спортивними тренерами  паралельно із звичайною шкільною програмою. Хоча, можливо живопис, хореографія та спорт стануть елементами шкільної програми, але не у вигляді сучасних уроків малювання та фізкультури, а значно ширше. Та й басейн у навчальному закладі – не поодиноке вище, а розповсюджене настільки, що їх мінімум – один басейн на три-чотири школи.
   По закінченню початкової школи провадиться загальнонаціональний іспит.  Що є початком тренувань нервової системи, який дозволить випускникам навчальних закладів не жаліти себе на вступних іспитах тим, що  перехвилювався…
    Відповідно результатів іспиту, діти розподіляються по напрямках розвитку – логічний, гуманітарний, загальний, спортивний. Із можливістю переходу з напрямку в напрямок ПО БАЖАННЮ ДИТИНИ та консультацією батьків і психологічної служби.  
   Основна школа в одній із успішніших країн світу закінчується до 8 класу (13 років). По закінченні 8 класу молоде населення держави проводять через наступний загальнодержавний іспит, метою якого є надання можливості  повного вибору подальшої долі. Ті, хто показав високий результат,МАЮТЬ ПРАВО під час навчання готувати себе до інтелектуальної діяльності. Чому МАЮТЬ ПРАВО? Тому що такі діти вже вміють виявити в собі бажання займатися певним напрямком діяльності (різьблення, малювання, ремонт автомобілів,…) в залежності від  уподобань родини. Кожен з обраних навчальних закладів дасть певний напрямок навиків, який допоможе людині   самовдосконалюватись на протязі усього життя.
Діти, що направлені на подальше інтелектуальне навчання , мають можливість навчатися у ВНЗ. Яких і потрібно не настільки й багато. Але потрапити на навчання мають можливість НЕ лише випускники інтелектуальних старших шкіл, а й випускники УСІХ ШКІЛ різних напрямків, шляхом складання іспитів. Іспит же включає в себе цикл базових предметів навчання, як то українська мова-література   -  математика – (фізика-біологія-хімія) – (історія-література) – історія України- правознавство - специфічні предмети на кшталт географії-економіки… вводяться додатково.  І ніхто не перехвилюється, оскільки через подібне діти вже проходили. Приймаються  у студенти лише за результатами подібного іспиту, ігноруючи результативність документу про освіту.  Що стане мотивацією до навчання? Загальна суспільна ідея необхідності даної діяльності, оскільки її результативність призведе до фінансової стабільності людини, що має міцні навики-знання в певній професії.
Що робити з тими учнями, які НЕ БАЖАЮТЬ відвідувати навчальний заклад. ?  При гарно налаштованій системі подібного не спостерігається. А якщо все ж таки є?
Оскільки то є фантазія, то усі навчальні закладі країни добре опалюються ,а отже проблем із здоров*ям в УСІХ ДІТЕЙ КРАЇНИ не існує.  Усі навчальні заклади добре фінансуються, через те потреби у збиранні коштів з батьків не існує.  Усі навчальні заклади забезпечені устаткуванням, необхідним для навчання й розвитку дітей.  А отже батьки  учнів, які НЕ відвідують навчальний заклад без поважних причин, за рішенням піклувальної ради ( а така існує в кожному населеному пункті), або за рішенням суду – повинні відпрацювати НА ГРОМАДСЬКИХ РОБОТАХ(неоплачуваних) ту кількість годин, яка прийнята на законодавчому рівні.
 
  Люди, що виросли в такій системі відносин, є на значно далекоглядніші за нас – сучасних.
 
   Це чистісінька фантазія. Як і те, що якась дитинка, що народилась і росте   в цивілізованій державі, скаже : «Матуся, відвези мене у ту державу, що зветься Україна. Там так добре…»