Есей №9
Всі наче подуріли - пишуть за політику ..
А Хведорич пострибав по піньках на саміт .. Від межигірської самотності втік ..
Ну, це так .. Бо я не по цих ділах .. Я ж хвілософ.
От зараз нашвидкоруч виклам тут одну думку .. Лише одну.
Одну, але без сурпризу .. Ну, про теє самеє, про українську націю і її бездержавність.
Думка така проста, що мені трохи ніяково навіть від її нагадування. Але ж справа не втому, що всі думки вже були всілякими думкарями вже висловлені, а в тому, що кожного ранку знову сходить сонце, отже, маємо знову сіяти те ж саме, бо воно щовечора кудись зникає ..
Ну, от.
Як ми вже від когось чули, українська нація в останні декілька сот років своїх держав не будувала, хоча інколи намагалася приступити до цієї шляхетної справи ..
Ну, так вийшло, що державна влада для українців в зазначені століття була чужою і ворожою (польскою,австрійською, російською, .,).
То й в українців склалася така от нешляхетна традиція ставитися до держави з відразою.
Це ще не думка, це ще переддум'я .. А думка полягає у наступному.
Оскільки українці традиційно вважають себе окремо, а державу окремо, то політики, що прагнуть бути обраними до державної влади, мають бути за характером
Для того мають бути
Так що соціял-демократії бути і з цим безглуздо сперічатися. Справа лише в тому, щоб зробити її красивою, гармонійною і продуктивною.
Карт (15.05.2012) durdom.in.ua