Кому зброю?

Закипання емоцій в деяких прошарках суспільства не пройшло повз увагу окупаційної влади. Янукович, як будь який окупант, який діє проти волі окупованого народу, головною тактичною ціллю ставить захист своєї політичної сили, яка є запорукою збереження власної шкури. Для цього ота сила поглинає ("Сильна Україна"), об'єднується (комуністи, соціалісти) та мімікрує ("Фронт Змін").
 
Сценарій не новий, вже обіграний в Росії. Якщо він спрацював у сусідів, то чому б йому не спрацювати і в Україні, Адже нам вже давно нав’язують спорідненість менталітетів. Ось деякі методи, які використовуються за допомогою політтехнологів:
 

1. Підкреслення подібності українців до росіян,
2. Підсилення шумового фону в інформаційному полі,
3. Привнесення  драматизму, щоб відволікти увагу від головного,
4. Узурпація права на вплив, зброю і справедливість.
 

По першому пункту: що робить псевдоукраїнський (швидше відкрито проросійський) міністр освіти деградації населення Табачник, я думаю, не треба нікому вже пояснювати. Він бореться з усім українським. А якщо прийняти до увагу скандальне призначення Слюсарчука, людини без медичної освіти,  професором нейрохірургії, то ще й винищує фізично.
 
Чудирнацькі перетворення
Покровителi "Доктора Пі"
 
Друге. Вас не дивує масова поява блокерів та їх нових, тюнінгових  версій?  Я їх розділяю на дві категорії: перша говорить ніби то розумні речі, але так нелюдськи, що мозги пухнуть у звичайного читача. А час, затрачений на таке чтиво дорівнюється часу, затраченого на три - чотири нормальні статті.
 
Друга категорія ще віртуозніша: Десь спочатку чи всередині статті вони пишуть НУ ДУЖЕ ПРАВИЛЬНІ речі, такі близькі серцю кожного громадянина, якому притаманне почуття справедливості. Але. Майстерно підмінивши поняття, чи просто зміщуючи наголос, вони подають «правильні» висновки. Деякі навіть представляються тими самими провісниками істини, завдання яких «показати їм, у який спосіб ними маніпулюють щоб використати їх енергію, а також запропонувати їм нову організаційну культуру, яка допоможе запобігти цьому.». Коротше, лиси вчать курей правилам безпеки.
 
Заговорити та посіяти сумніви – це мета обох цих різновидів маніпуляторів.
 

 
Третє. Драма з арештом Тимошенко. Скажіть собі кожен чесно: арешт Тимошенко – чи він щось значить для підсилення української економіки? А може демократії? А може ми здобули повагу в світі відкритим і чесним судом? А чи це головне, що нам треба сьогодні?
 
Як не крути, цей арешт є на руку тільки окупаційній владі, яка посилила свої свободи за рахунок свободи  і доходів громадян. А головне – Янукович залишив тільки собі, своїм холуям  і хазяям право на справедливість.
 
Четверте. Підписавши закон  про застосування зброї в мирний час,  до узурпації трьох гілок влади, ковпаком над засобами інформації, Янукович тепер ще й наложив лапу на право людини на самозахист, варто лише оголосити мирну ходу студентів надзвичайною ситуацією.
 
Про закон
 

 
І на останок.
 
«Очі бачать, а серце не йме віри, що таке може діятись в ХХ сторіччі, в Европі.» Так мабуть думали мільйони українців, перед тим, як померти з голоду під час винищення українського народу.
 
І це замість того, щоб зібратися, та постріляти окупантів, які оточили села.
До речі, виступити на спротив мабуть було б ефективніше і з меншими жертвами, ніж віддати все майно, золото і хліб, що пішли на харч окупантам, а слідом понад 7 мільйонів життів українців.