Податковий геноцид

  
  10 жовтня 2011 року приватне підприємство «Л…» у законному порядку звернулось до податкової інспекції міста Житомира з заявою про реєстрацію платником податку на додану вартість. До заяви у підрозділ податкової міліції директор особисто надав паку всіх необхідних документів.
  Розгляд заяви відбувався не просто надзвичайно, а з  елементами зловживань і яскравого ідіотизму. Коли минуло 10 днів – законодавчо обумовлений термін для прийняття рішення і видачі відповідного свідоцтва, податкова за підписом начальника Гірука надіслала листа на адресу підприємства «Л…» про те, що воно, це підприємство, згідно з інформацією підрозділу податкової міліції, нібито за вказаною адресою не існує і запропонувала «привидам» подати нову заяву про реєстраціїю платником ПДВ.
  Ідіома? Ідіома, а точніше, злочинний ідіотизм. Якщо податківець, переконуючи адресата в тому, що його немає, пропонує цьому адресату подати нову заяву, про що надсилає листа на адресу цього адресата якого за цією адресою немає, то хто він, цей податківець? Хворий на голову? Фальсифікатор? Чи просто підла корумпована особа, зацікавлена у знищенні підприємства і помсті правозахиснику - директору?
Справа в тому, що без свідоцтва платника ПДВ  діяльність підприємства не можлива – ні виписати податкову накладну клієнтам і рахунки на оплату, ні скласти акти виконаних робіт (послуг) тощо , неможливо вести податковий, бухгалтерський облік і звітність – настає повний параліч. Потерпає підприємство, втрачаючи партнерів і клієнтів. Потерпають працівники – якщо нема надходжень, то нема і заробітної плати. Відповідно, припиняється і сплата податків. Можна було б сподіватись на випадкову помилку  податківців, або звичайну дурість, якби не одна деталь – шкідливий податківець також надіслав листа в орган державної реєстрації з брехнею про відсутність підприємства – щоб нашкодити ще більше і скасувати реєстрацію. До речі, це так зване «потойбічне» підприємство сплачувало щомісяця десятки тисяч гривень податків. Більше того – підприємство «Л …», яке працює на ринку послуг з 1998 року, пройшовши всі обов’язкові  спеціальні перевірки органів внутрішніх справ,  у черговий раз отримало ліцензію МВС України на провадження певного виду господарської діяльності.
25 жовтня 2011 року орган державної реєстрації (а які ж там черги!), перевіряючи інформацію податківців, встановив, що вона не відповідає дійсності, про що склав відповідний документ - підтвердив державну реєстрацію та місцезнаходження підприємства.
Того ж дня обурений директор «Л…» надав до податкової інспекції різкого листа про перешкоджання господарській діяльності, додавши до нього довідку державного реєстратора та прямо запитав у податкового міліціянта, у чому ж річ, і задокументував розмову мобільним телефоном. Відповідь вразила! Виявляється, це не поодинокі випадки, а санкціонована керівництвом система свідомого знущання над невгодними підприємцями, яким неодноразово і безпідставно відмовляють в податковій реєстраціі. Є навіть підприємці - рекордсмени, котрим по 5 - 10 разів  доводиться звертатися за отриманням  свідоцтва платника ПДВ! І кожного разу дарма!
Як ви думаєте, що далі видумав запалений мозок (один на всіх) винахідливих шкідників – податківців? Отримавши 25 жовтня належну відсіч, 26 жовтня вони раптово, заднім, 21 - м  числом «знайшли» підприємство «Л…». Тобто, зклепали чергового листа, поставили у ньому "задню" дату і відправили поштою 26 жовтня, про що свідчить поштова печатка на конверті. У листі пропонувалось терміново, до 31 жовтня надати відомості щодо зарплати працівників підприємства, а інакше – загроза тотальної каральної перевірки.
Саме на це «інакше» і розраховували податкові шкідники. Підприємство листа отримало у п’ятницю 28 жовтня і до понеділка навряд чи встигло б відповісти. Саме тоді і настало б оте «інакше», коли банди податківців, озброєних подарованими владою необмеженими повноваженнями, здійснюють напади на підприємців. Виходить, що податківці, використовуючи службове становище, свідомо знищують підприємства і намагаються штучно «підкласти» їх під порушення законодавства.
А якби директор того дня не зазирнув у поштову скриньку?
Відповідь на лист з підтверджувальними документами на 18 аркушах податкова інспекція отримала у п’ятницю ввечері 28 жовтня, зареєструвавши його 31 числом, бо було вже п’ять хвилини на шосту – закінчився податковий робочий день.
Не забарився і результат цієї, на перший погляд,  дріб’язкової податкової підлоти: підприємство припинило діяльність, персонал змушений був звільнитися. Завдано значних збитків – і людям, і державі.
Нема роботи - нема заробітку, нема податків до бюджету.
Є конкретні приклади, коли податкова неодноразово протягом декількох років, виконуючи замовлення зацікавлених осіб, вдавалась до беззаконних дій відносно  невгодних владі громадян і навіть програла судові справи за позовами скривджених.
І що?
А нічого. Податковий геноцид триває. Тупі наїзди тупих.
Свідоцтво платника ПДВ підприємству так і не дали. Та чи потрібне вже воно?
Сказати по правді, надавати роботи (послуги), працюючи на загальній системі оподаткування зі сплатою податку на додану вартість, який не відшкодовується –  вірна смерть для підприємств – юридичних осіб.
По спрощеній системі не дають працювати. По загальній системі теж не дають працювати. Куди не звернешся – всюди свавілля бюрократії.
Пане податковий керівник ! Я пропоную Вам згорнути те свідоцтво платника ПДВ у трубочку і засунути ... - кажуть, таке лікування допомагає від голови. А давно померлу совість вже не вилікувати.
 
P.S.
Під час блукань лабіринтами податкової інспекції чиновники слізно просили сплатити за передплату «Податкового вісника». Виявляється, податкове начальство зобов’язує підлеглих держслужбовців продавати підприємцям цей витвір податкової корупції …
Тепер у нас з'явилось багато вільного часу, залюбки будемо приймати участь у всіх протестних акціях, а працювати  почнемо вже при новій, народній владі.
undefined
undefined