Футурологія закуліси. Майя – масони і форс-мажор, як вихід з кризи

Поки Ратушняк сам–один боронить Україну від світової закуліси та так, що Махмуд Ахмадінежад скоро виявить бажання вивчити українську з закарпатським акцентом, я міркую, що щось не так. У теорії змов завжди є струнко вибудувані факти, на які ніхто не звертає уваги – настільки вони неймовірні. Так от, я думаю, що до сьогодняшнього часу світову закулісу шукали не там, де вона мала б бути.
 
Зараз за порядком. Без поспіху.  Бачте, як прикольно виходить – Ратушняк  перевів сутичку трамвайного хама з кондукторкою в розряд боротьби зі світовим Злом. В результаті вся передвиборча кампанія Яценюка звелась до одного-однісінького – довести, що він, Арсеньо, не жид. А Ратушняк почав своє власне плавання мутною акваторією українського політикуму. Цікаво, чи ті, хто його, подібно лоцманам, виводять в цю акваторію з тихої обласної заводі, розуміють, що Рата на буксирі плавати не буде? Схоже – не розуміють. Його витягають на світ Божий, як опереткового Романа Козака з його «Ваша дружина американка». Тільки тепер Рата буде у певний момент говорити: «ім’ярек (наприклад Яценюк) – жид» Все. Ім’ярека (в даному випадку – Яценюка), як кандидата, вже можна не сприймати. Якщо навіть і доведе, що таки да, шо нєт (а українцю НІКОЛИ не можна довести, що хтось не жид, якщо він носить окуляри і працював в банку), то буде пізно. Часу до виборів катма. Тому всю цю камуфляжну муть можна спокійно згортати – Арсенію на бігбордах треба зображати не лице. Бо довіри воно в народу не викликає. Довіру в народу викликає той, хто просто і дохідливо вкаже через кого вода в крані коштує, як бензин в Америці,  а бензин – як вода в Сахарі.
 
Звинуватити у тому, що бензинові цінники, наприклад, стали схожі на екран «однорукого бандита» і по два-три рази на день вибивають на своїх табло цифри, які більше схожі на «джек-пот», а не ціну, Юлю не можна. У неї залізне алібі: поки ціни ростуть – вона працює. Віктора Андрійовича звинуватити у чомусь апріорі не реально – він і так у всьому винен, тому його вже стає шкода. Плюс – у нього алібі чи не міцніше ніж у прем’єрки: поки ціни ростуть – він не працює. Опозиція у нас завше Богу душу не винна, хоча до того, як стати опозицією, саме вона почала все, що з успіхом продовжує наступний уряд.  Один  погляд на Віктора Федоровича одразу проясняє ситуацію – цей у своєму житті зробив вже стільки, що невідомо, хто за ним здатен хоч щось поправити.
 
Вічний парадокс нашого Боголюбного, працелюбного, терплячого і толерантного народу: попри те, що він вважає своїх керманичів та обранців козлами, кретинами, бандитами та падлюками, він не вважає їх у чомусь винними. Вони завше мають якусь одну чи кілька якостей, які є індульгенцією в очах нашого, потрібного перед виборами, населення.
 
Юлі постійно заважають, Ющенко – все хотів би зробити, так за бджолами не має часу, Віктор Федорович – свій в доску парєнь, Литвин потрібен Україні – ця потреба закладена на генетичному рівні: хазяйновитий українець тягне додому всіляке гівно за принципом – на щось та згодиться. Таким чином, аналіз конкретних дій цих та інших персонажів зводиться до банальної сварки, де, як в одному з різновидів суперечки, народжується істина – винен, крім політиків, хтось ще. А де ще схід і захід разом, як не в глибокій консолідації навколо простої істини – «то всьо виноваті жиди»?
 
Отже, підсвідомо, національна об’єднавча ідея знайдена. Не можемо разом щось однаково любити – будемо разом щось однаково ненавидіти. Хто казав, що Україна – не Росія?
 
До схожості між нашими однояйцевими двоголовими браттями зараз повернемось, а зараз невеличкий відступ. Коли українська делегація на якомусь (нема навіть бажання згадувати якому саме) неважливому міжнародному збіговиську, під час ескапади Ахмадінежада на адресу Ізраїлю, не вийшла слідом за іншими європейськими та американськими дипломатами і залишилась собі далі працювати, ізраїльський посол Зіна Калай-Клайтман ледь війну не оголосила Україні просто в студії Шустера, а перший у світі інтернал-націоналіст Володимир Яворіський тут же, і про всяк випадок, покаявся у всьому від імені українців, гнівно затаврувавши державу Україна, з рикошетом в Ющенка, в ганебних проявах печерного антисемітизму і ксенофобії.
 
Я очі видивив за заявою Володимира Яворівського з приводу Ратушняка. Ви бачили десь гнівну тираду, рівну тій, якою розродився Яворівський у студії Шустера з приводу антисемітизму наших дипломатів? А ще якусь реакцію, окрім кволого листа Коломойського на адресу більше Яценюка ніж Ратушняка – бачили? Бідний Ратушняк, аби справа не згасла, тепер мусить постійно нагадувати, що, наприклад,  масони не сплять і будуть намагатися його вбити.  Щось тут не так – закуліса так бездарно і легко, як Яценюка, своїх не здає. Нехай би спробував Ратушняк проти Червоненка те саме сказати… Ого, аж страшно таке уявити, не те що побачити!
 
Ловлячи новий тренд цієї передвиборчої кампанії (навіть В.О.Яворівський – офіційний медіа-захисник інтересів Ізраїлю в Україні не проти!), я гаряче схвалюю дії і заяви Ратушняка. Він просто захищався від нападу озвірілої 21-літньої дівиці з підмоченою репутацією, яка напала на беззахисного стокілограмового дядька прямо в чистому, охайному ужгородському парку, де ніхто, крім мера, природньо, навіть не матюкається. Сам факт стояння блудниці вавілонської в наметі, який нагадує хозарську похідно-польову касу, повністю виправдовує самооборону беззахисного, фактично, перед підкупленою Ротшільдами і Фірташем дівкою! Більш того! Я більш ніж упевнений, що якщо б дівчина була православна українка – її мав би зараз гріти той факт, що вона отримала дзвінких піздюлєй від  нового Захисника Віри і Оборонця Нації! Хіба вам неприємно було б, якщо б вам вломили в табло зі словами «Слава Ісусу Христу!»? Або – «Слава Україні»?! Як, ви не готові постраждати за Україну?! Ви не бачите різниці між злодієм в ярмулці і злодієм у вишиванці? Розплодилось інтернаціоналістів…      
 
Так і не розумію я тої ялової закуліси – навіть посол своєї думки з приводу постраждалого Яценюка від Ратушняка не висловила, а от, цілком побутові факти побиття студентів Єшиви, наприклад, створюють цілий хор стурбованих голосів від Йордану до Потомаку. Повертаючись до початку - може, закулісу не там шукати треба?
 
Чим на роль світової закуліси та її агентів не підходять, наприклад, майя? Ось докази – світова фінансово-економічна криза походить з Америки, звідкіля майя прийшли (не старайтесь мене спростовувати! Тисячка-друга кілометрів північ-південь у теорії змов ролі не грають! Грають роль гарно сформульовані, під заздалегідь усталену модель, факти). Так от, принесли до нас цю кризу агенти світової закуліси, приховані майя. Їх столиця МАсква, території навколо неї в радіусі дофіга тисяч км. вони називають «мая страна». Хіба не доказ? По всіх суміжних територіях і країнах майя поставили своїх керівників, щоб правили аборигенами або своїх шпигунів. В результаті, криза накрила всіх. І так, що навіть самі майя злякались кризи і вирішили з нею боротись.
 
Осмислених кроків від маянців масковських і наших до тепер було два – девальвація власної грошової одиниці і пошук винного. У нас винного шукають всередині країни. У них – за повної консолідації майя навколо «маєво» (а «майо» - навколо всьо) – винних шукають по периметру сухопутного кордону.
 
Майя мають потяг до містики і далекоглядних планів. Тому кризу почали розрулювати ще 08.08.08 з однієї маленької але гордої країни. Однак, криза не відступила. Пройшов рік і тепер винних вирішили знайти у нас. 09.09.09 – саме  слушний час пошукати ворога західніше, бо на півдні йому вже вломили.
 
І, знаєте, для нас це також вихід. Що таке криза в Україні? Це криза довіри. Ніхто нічого не може зробити. Всі зобов’язаня зависли. Боржники не можуть віддати грошей, кредитори – вибити їх. Ситуація погіршується з кожним днем і кінця-краю не видно. Потрібне щось таке, яке б обнулило всі зобов’язання. Списало всі борги. Маленька переможна війна з усіх сторін вигідна. Зі сторони МАскви вона вигідна, як ілюстрація зловорожого кільця навколо мирної процвітаючої країни. З нашої сторони – розкішний форс-мажор, якого конче потребує вся політична та економічна система.
Що буде далі? З нами – не знаю. Туманно. А маянці повиннні піти вище по периметру. 10.10.10 знайдуть нового виного. Схоже, це будуть білоруси. 11.11.11 – врешті-решт дійдуть руки і до противнючих прибалтів. 12.12.12 у них по периметру залишаються тільки два сусіда, гідних на роль світового зла – США або Китай. В обох є ісконно маянські землі, які стогнуть під п’ятою «парабатітєля» – Аляска і Порт–Артур.  Думаю, що початок процесу видачі маянських паспортів чукчам на Алясці або місцевому населенню в Порт-Артурі – місті немеркнучої слави маянських моряків – це капєц без варіантів. Хто не вірить – прошу переконатись: календар майя закінчується тоді ж, коли терпіння в Платіні – саме у 2012 році.
 
Передчуваю хор голосів, який звинуватить мене у ксенофобії, нетерпимості. Передчуваю, що хтось скаже, буцім я отут вибудував хибну теорію змови, стверджуючи, що все зло світу походить з Юкатану. Але ж, пробі, дорогі співвітчизники! Чи Юкатан не краще місце для зародження МАсонів, ніж каменисті горби Палестини?! А з точки зору нумерології та найточнішого астрономічного календаря – усе абсолютно логічно! Тому всіх, хто скаже, що мені треба  до психіатра – відсилаю до Ратушняка. Ми з ним двоє правдорубів  залишились, які від МАсонів можуть постраждати.